Стилістичні засоби синтаксису

Стилістичний синтаксис ґрунтується на вивченні й аналізі співвідносних синтаксичних конструкцій, що використовуються як у межах одного стилю. Так і в різних функціональних стилях мовлення.

Основним синтаксичним засобом стилістики є синтаксичні синоніми.

Синтаксичні синоніми – конструкції близькі або тотожні значенням, які за відмінності формальної структури є взаємозаступними в тексті.

Наприклад: Заспівавши пісню ми вирушили в дорогу/ Ми заспівали й вирушили в дорогу/ Ми вирушили в дорогу, заспівавши пісню/ У дорогу вирушили ми, заспівавши пісню.

Засоби стилістичного синтаксису

Ампліфікація (лат. збільшення) – стилістична фігура, в основі якої нагромадження синонімічних та однотипових мовних одиниць, які сприяють висвітлюванню зображуваного явища чи поняття в усіх аспектах (Слава не вмре, не поляже).

Анафора (грец. піднесення) – звуковий повтор на початку суміжних уривків мовлення, упродовж усього твору або частини його синтаксичних структур

(І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки…).

Евфемізм (грец. пом’якшений вислів) – слово чи вислів, що за певних умов слугує для заступання тих позначень, які видаються мовцеві небажаними чи недоладними, неввічливими, надто різкими (брехня – фантазія, вигадка, перебільшування).

Еліпсис (грец. випущення) – пропуск певного члена синтаксичної конструкції, стійкої словосполуки, які легко домислити, відновити за контекстом (вихідний день - вихідний).

Епіфора (грец. перенесення, повторення) – стилістична фігура, повторювання однакових слів, звуко- чи словосполук наприкінці віршових рядків, строф у творах (Очима ти сказав мені: люблю…/Несказане лишилось несказанним./ Життя ішло, минуло той перон…/Несказане лишилось несказанним./ Світали ночі, вечоріли дні…/ несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).

Паралелізм (грец. зіставлення) – фігура мови з одного складного або кількох речень, побудована на рівнобіжному повторі однієї й тієї самої синтаксичної структури з однаковим порядком слів й інтонацією; зіставлення шляхом рівнобіжного зображення (Стоїть явір над водою, в воду похилився. На козака негодонька, козак зажурився).

Плеоназм (грец. надлишок) – стилістичний зворот, що полягає у вживанні однозначних слів та словосполук, які, на перший погляд, нібито зайві, але насправді є компонентами художнього засобу (Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна).

Полісиндетон (грец. численний) – фігура поетичної мови, яка полягає в повторюванні схожих сполучників (багатосполучниковість) (І неначе моря хвилі, сніг, і сніг, і сніг…).