8 клас. Текст 1.

Україна

    Якось Василь Олександрович Сухомлинський вибрався на круті схили, що здіймалися над Трускавцем. Стояв на косогорі, обвітрений потоками, що неслися з гір. Вітер перебирав його сивину, пестив обличчя. І душа його співала.

    Яка ж ти прекрасна, земле, в промінні сонця! Голуба, зелена, квітчаста. Звідси далеко на схід розкинулася Україна. Більш, ніж на тисячу кілометрів. Ось він стоїть на підніжжі Карпат, в усі боки знялися зелені стяги землі. Смереки, ніби живі ракети, шугають у чисте небо.

    А звідси далі на схід розкинулась хвиляста рівнина. Чарівне Поділля, а ще далі на схід синьоока Волинь. Від Прип’яті до Десни вишумлює Полісся, а далі Київщина… Лісостеп. А ще далі тихі полтавські ріки, що горнуться до Дніпра, і село Павлиш, за ними степи аж до самої Херсонщини, до синього моря…

    Він ніби бачив усю Україну, бачив своє тихе село і рідну школу серед яблуневого цвіту на залитому сонцем косогорі.

                                               І. Цюпа

         Лексична вправа

Трускавець – лікувально-оздоровчий санаторій у Львівській області у передгір’ї Карпат

Смерека – багаторічне вічнозелене хвойне дерево з

конусоподібною кроною.

                   Лісостеп – природна зона помірного поясу, в якій чергуються  

                   лісові   ділянки і степові маси                                                                                                                           

Завдання з розвитку зв’язного мовлення

1. Дібрати синоніми до слів: пестити, розкинутися, знятися.
2. Дібрати до слова «смерека» епітети.
3. Скласти прості, ускладнені однорідними членами, речення зі словами: вітер, сонце, земля, смереки, лісостеп.
4. Визначити тему, головну думку тексту, стиль та тип мовлення.
5. Переказати текст від першої особи, доповнивши описом рідного села (міста) (3 – 4 речення).

8 клас. Текст 2.

Літнього вечора

     Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалось широким рожевим поясом. Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима. Гули хрущі та літали як кулі. Висипала на вулицю дітвора та збудила тишу голосним криком та дзвінким сміхом. Греблею йшла череда і, здіймаючи куряву, ревла, мекала. Курява стелилася по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла.

     Високі, крислаті верби зеленою банею нависли над вулицею, і на вулиці стало темно та вогко. Від криниці, ровом, дзюрчав струмок. Коло воріт молодиці чекали на череду, щоб почути ягнят. Смеркалось…

М. Коцюбинський

Прочитати текст, визначити тему, головну думку, стиль та тип мовлення.

Лексична вправа

Пояснити значення слів: мушва, курява, крислатий, череда.

 Завдання з розвитку мовлення

1. Дібрати синоніми до виділених у тексті слів.
2. Замінити у тексті слова так, щоб можна було дібрати заголовок «Літнього ранку».
3. Уявіть, що ви йдете стежкою за селом. Опишіть побачене за таким планом:

1. Попереду;
2. Зліва;
3. Справа;
4. Предмети навколо вас;
5. Відділені від вас предмети;
6. Горизонт;
7. Небо.

4. Придумайте до складеного тексту заголовок, співвідносний з темою.

8 клас. Текст 3

Міні-диктант-пояснення

     З моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами, немов простилаючи перед козацькими чайками рожевий, сріблом гаптований килим. Згодом золоте сонце, не виникши ще з моря, послало свій промінь під небо на білі хмарки і затопило їх рожевим кольором з золотими розводами. Весело глянули ті хмарки у блакитне море, як у люстро… Не можна було пізнати тепер, де море, а де небо… Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом.

     А. Кащенко

Лексична вправа

Люстро – дзеркало; предмет з відшліфованою поверхнею.

Завдання з розвитку мовлення

1. Скласти кольоровий твір-опис зорі.

9 клас. Текст 4.

Чуття Батьківщини

     Так уже влаштовані ми, люди. Ми можемо бути по-справжньому щасливі тільки в одному місці на земній кулі. Те місце – наша Вітчизна.

     Космонавти кажуть, що Земля неймовірно гарна. Мине час, і людство заселить космічні простори довкола Землі. Це станеться неодмінно. Земля – колиска людства. Людство не може жити вічно в колисці. І зоряним мандрівникам майбутнього снитиметься далека Земля. Вони шукатимуть на чорному тлі космосу маленьку цятку – голубу нашу планету.

     Так, Земля прекрасна. У неозорості океанів і зелених просторах лісів, у громаддях гір і привіллі рівнин, густо помережаних шляхами, у спокійному плині річок, навіть у відчуженості пустель або у білому мовчанні полярних льодовиків є своя велич, своя краса і зваба.

     Здається, сама природа наділила людину бажанням бачити світ, відчути подих чужих вітрів, пізнати романтику далеких мандрів.

     Та серце наше завжди віддане одному клаптеві землі. Отому куточкові її просторів, де нема на чуже око геть нічого визначного. Але для нас тут початок усього: отчий дім, материнська пісня. Для нас тут – Вітчизна.

В. Кудін

Завдання з розвитку мовлення

1. Скласти план прочитаного тексту.
2. Переказати стисло за складеним планом.
3. Скласти діалог на тему: «Батьківщина – то найкращий край"
4.  
5. 10 клас. Текст 1.

Мама

    Ти стежив за матір’ю – як ступає по підлозі, як осміхається, як тримає  вже посічену сивиною голову… Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не зоставалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії. То, траплялось, вони двома птицями, що творили спільний політ, летіли поперед матері, наче ваблячи, закликаючи її до польоту!

     І невсипно працювали. Жодної хвильки не відаючи відпочинку, материні руки знаходили роботу. Вони владарювали на припічку, в печі, на комині, на миснику… Так багато в житті переробивши, вони не зупинялись, не могли зупинитись, а постійно священнодіяли.

    Не було, либонь,такого, чого б вони не вміли! Уранці вмивали її смагляве обличчя, тягнули воду з криниці, несли відро до хати, ставили на лаві; брали дрівця та, розпалювали вогонь, чистили картоплю, сипали в горщик, заливали водою, солили, рогачем сунули в піч ближче до вогню; обіймали, голубили, пестили.

    Начебто весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук. І, мабуть, уві сні руки теж не вспокоювались ні на мить, а мали й тоді щось таки робити.

    І завжди пахли чимось… Чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною; або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом, і петрушкою, і терпким гудинням огірків; або яблуками, грушами і медом – у Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом, або першими весняними бруньками.

    Десь поїхавши, тримав у пам’яті образ матері. І образ її рук, яким судилась вічна, невсипуща робота. І згадувалися запахи, які, либонь, вони збирали так, як бджілка збирає по квітах найрізноманітніший мед.

    А ще її очі… У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Очі її, постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, були наче видимим, предметним вираженням її душі. Це погляд самої щирості, самого добра, самої зичливості. І навіть тоді, коли мати гнівалась чи просто боліло їй, - однаково ні щирість, ні доброта не пропадали остаточно з її погляду.  Материнський погляд був начебто сповнений якоїсь цілющості. Він проникався тим здоров’ям, яке передавалось на відстань, передавалось тобі – і ти відчував, як, дякуючи матері, дужчаєш, стаєш певний себе. І завжди ти відчував оту чарівливу цільність її материнського погляду.

Є. Гуцало

Завдання з розвитку мовлення

1. Випишіть з тексту художні тропи до слів руки, очі. Поширте ці ряди своїми прикладами.
2. Складіть план порівняльної  характеристики образу матері за поданим текстом та своєї матері.
3. Складіть твір-образок «Очі моєї мами"

11 клас. Текст 1.

Осінь жагуча

Вечірній сон закоханого літа
і руки, магнетичні уночі.
Вродлива жінка, ласкою прогріта,
лежить у літа осінь на плечі.

Дозріла пристрасть до вогню і плоду.
Пашить вогнем на млосному щаблі.
І торжествує мудрий геній роду
всього живого на живій землі.

Ще літо спить, а вранці осінь встане —
в косі янтарній нитка сивини,
могутні чресла золотого стану,
іде в полях — вгинаються лани.

Близнята-зерна туляться в покоси,
біжить юрба червонощоких руж,
сплять солодко черкуси-негритоси,
біляві яблука і жовта раса груш.

Рве синій вітер білі посторонці.
А в серце літа — щедрий сонцепад.
І зливками розтопленого сонця
лежать цитрини, груші й виноград.

Загусне промінь в гронах перегрітих.
А ляже сніг на похололі дні —
жагучий сон закоханого літа
в холодну зиму бродить у вині!

                                                          Л. Костенко

Завдання  розвитку мовлення

1. Прочитати поезію Ліни Костенко. Виписати художні тропи.
2. Складіть етюд «Осінь» за поданим текстом та ілюстрацією.

11 клас. Текст 2.

Гідність

      Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ – гідність людської особистості. В житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають години торжества і години страждання; бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовлятися від задоволення й піти на жертву в ім’я блага рідної, близької людини, треба піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями й емоційними поривами.

     Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе.

     Бережи, утверджуй, розвивай, піднось свою людську гідність! Гідність – це мудра влада тримати себе в руках.

В. О. Сухомлинський

Завдання з розвитку мовлення за рівнями складності

1. Створити власний словесний малюнок гідності на основі прочитаного тексту та особистих переконань (достатній рівень).
2. Скласти діалог між Гідністю і Безчестям, використовуючи художні тропи. Закінчити діалог виведенням формули людської гідності (високий рівень).

Творчі завдання з розвитку мовлення (10 клас)

Картка-редагування

1. Виправте помилки, пов’язані з уживанням займенників.

1. Молодь – це майбутнє країни, на них народ покладає великі надії.
2. Ветерани багато працюють з молодою робітничою зміною, допомагають їм оволодівати професією.
3. Чіпка палко ненавидів панство, але не знав, як боротися з ними.
4. Коли москалі почали бити селян, Чіпка кинувся захищати їх.
5. Давид побачив розкішний будинок в саду, який належав Матюсі.

2. Складіть власні речення на тему: «Природа рідного краю», вживаючи займенники.

Картка-конструювання

1. Від поданих власних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса --ськ(ий) і запишіть їх у три колонки:  1) ті, у яких внаслідок злиття двох приголосних утворилися звукосполучення  -зький, -цький, -ський;  2) ті, у яких перед –ський пишеться м’який знак; 3) ті, у яких м’якість приголосного перед –ський м’яким знаком не позначається.

Сиваш, Лохвиця, Ірпінь, Ворзель, Поділля, Острог, Волноваха, Лопань, Оскіл, Одеса, Юкатан, Устилуг, Бершадь, Вишнопіль, Ангола, Оболонь, Несвіж, Арциз, Забайкалля, Ізмаїл, В’ятка, Ільмень, Случ.

2. З перших букв утворити вислів П. Тичини, пояснити його значення, склавши твір-роздум.

Картка-пояснення

1. Перепишіть прикметники й прислівники, що в дужках, поставте у вищому ступені порівняння. Знайдіть фразеологізми й поясніть їхнє значення, склавши діалог-пояснення між двома учнями.

(Високо) голову, друже! Чи можна так хнюпитись, коли навколо квітне життя? (Ю. Збанацький). Ставало трохи страшно, коли зачинала (близько) гадати про втечу. Куди йти, скільки часу, - не мала поняття

                                                                                                         (Г. Хоткевич).

Присмирній тоді Віктор. Став (тихий) від води, (низький) від трави

                                                                                                        (В. Речмедін

Картка-відтворення

1. Перепишіть. Текст розбийте на речення й абзаци, замість рисок поставте потрібні розділові знаки. З якого твору взято уривок, хто його автор?

Я втомився / мене втомили люди / мені докучило бути заїздом / де вічно товчуться оті створіння / кричать / метушаться і сміються / повідчиняти вікна / провітрити оселю / викинуть разом із сміттям і тих / що смітять / нехай увійдуть у хату чистота і спокій / хто дасть мені втіху бути самотнім /смерть / сон / як я чекав їх часом / а коли приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе / люди і там чигали на мене / вони сплітали своє існування з моїм в химерну сітку / намагались налити мої вуха та моє серце тим / чим самі були повні…

2. Скласти резюме автора тексту.

Картка-роздум

1. Пояснити цитату М. Рильського, склавши твір-роздум.

Максим Рильський у вірші «Слово матері» стверджує, що ніякій силі не здолати тої землі, яку «освятив Тарас своїми муками-ділами…. окрилив Тарас громовозвукими словами».