Головна » Статті » Мои статьи |
8 клас. Текст 1. Україна Якось Василь Олександрович Сухомлинський вибрався на круті схили, що здіймалися над Трускавцем. Стояв на косогорі, обвітрений потоками, що неслися з гір. Вітер перебирав його сивину, пестив обличчя. І душа його співала. Яка ж ти прекрасна, земле, в промінні сонця! Голуба, зелена, квітчаста. Звідси далеко на схід розкинулася Україна. Більш, ніж на тисячу кілометрів. Ось він стоїть на підніжжі Карпат, в усі боки знялися зелені стяги землі. Смереки, ніби живі ракети, шугають у чисте небо. А звідси далі на схід розкинулась хвиляста рівнина. Чарівне Поділля, а ще далі на схід синьоока Волинь. Від Прип’яті до Десни вишумлює Полісся, а далі Київщина… Лісостеп. А ще далі тихі полтавські ріки, що горнуться до Дніпра, і село Павлиш, за ними степи аж до самої Херсонщини, до синього моря… Він ніби бачив усю Україну, бачив своє тихе село і рідну школу серед яблуневого цвіту на залитому сонцем косогорі. І. Цюпа Лексична вправа Трускавець – лікувально-оздоровчий санаторій у Львівській області у передгір’ї Карпат Смерека – багаторічне вічнозелене хвойне дерево з конусоподібною кроною. Лісостеп – природна зона помірного поясу, в якій чергуються лісові ділянки і степові маси Завдання з розвитку зв’язного мовлення
8 клас. Текст 2. Літнього вечора Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалось широким рожевим поясом. Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима. Гули хрущі та літали як кулі. Висипала на вулицю дітвора та збудила тишу голосним криком та дзвінким сміхом. Греблею йшла череда і, здіймаючи куряву, ревла, мекала. Курява стелилася по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла. Високі, крислаті верби зеленою банею нависли над вулицею, і на вулиці стало темно та вогко. Від криниці, ровом, дзюрчав струмок. Коло воріт молодиці чекали на череду, щоб почути ягнят. Смеркалось… М. Коцюбинський Прочитати текст, визначити тему, головну думку, стиль та тип мовлення. Лексична вправа Пояснити значення слів: мушва, курява, крислатий, череда. Завдання з розвитку мовлення
8 клас. Текст 3 Міні-диктант-пояснення З моря вставала рожева зоря, розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами, немов простилаючи перед козацькими чайками рожевий, сріблом гаптований килим. Згодом золоте сонце, не виникши ще з моря, послало свій промінь під небо на білі хмарки і затопило їх рожевим кольором з золотими розводами. Весело глянули ті хмарки у блакитне море, як у люстро… Не можна було пізнати тепер, де море, а де небо… Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом. А. Кащенко Лексична вправа Люстро – дзеркало; предмет з відшліфованою поверхнею.
Завдання з розвитку мовлення
9 клас. Текст 4. Чуття Батьківщини Так уже влаштовані ми, люди. Ми можемо бути по-справжньому щасливі тільки в одному місці на земній кулі. Те місце – наша Вітчизна. Космонавти кажуть, що Земля неймовірно гарна. Мине час, і людство заселить космічні простори довкола Землі. Це станеться неодмінно. Земля – колиска людства. Людство не може жити вічно в колисці. І зоряним мандрівникам майбутнього снитиметься далека Земля. Вони шукатимуть на чорному тлі космосу маленьку цятку – голубу нашу планету. Так, Земля прекрасна. У неозорості океанів і зелених просторах лісів, у громаддях гір і привіллі рівнин, густо помережаних шляхами, у спокійному плині річок, навіть у відчуженості пустель або у білому мовчанні полярних льодовиків є своя велич, своя краса і зваба. Здається, сама природа наділила людину бажанням бачити світ, відчути подих чужих вітрів, пізнати романтику далеких мандрів. Та серце наше завжди віддане одному клаптеві землі. Отому куточкові її просторів, де нема на чуже око геть нічого визначного. Але для нас тут початок усього: отчий дім, материнська пісня. Для нас тут – Вітчизна. В. Кудін Завдання з розвитку мовлення
Мама Ти стежив за матір’ю – як ступає по підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною голову… Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не зоставалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії. То, траплялось, вони двома птицями, що творили спільний політ, летіли поперед матері, наче ваблячи, закликаючи її до польоту! І невсипно працювали. Жодної хвильки не відаючи відпочинку, материні руки знаходили роботу. Вони владарювали на припічку, в печі, на комині, на миснику… Так багато в житті переробивши, вони не зупинялись, не могли зупинитись, а постійно священнодіяли. Не було, либонь,такого, чого б вони не вміли! Уранці вмивали її смагляве обличчя, тягнули воду з криниці, несли відро до хати, ставили на лаві; брали дрівця та, розпалювали вогонь, чистили картоплю, сипали в горщик, заливали водою, солили, рогачем сунули в піч ближче до вогню; обіймали, голубили, пестили. Начебто весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук. І, мабуть, уві сні руки теж не вспокоювались ні на мить, а мали й тоді щось таки робити. І завжди пахли чимось… Чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною; або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом, і петрушкою, і терпким гудинням огірків; або яблуками, грушами і медом – у Спасівку, а то просто вітряним осіннім полем, або шпарким морозцем і снігом, або першими весняними бруньками. Десь поїхавши, тримав у пам’яті образ матері. І образ її рук, яким судилась вічна, невсипуща робота. І згадувалися запахи, які, либонь, вони збирали так, як бджілка збирає по квітах найрізноманітніший мед. А ще її очі… У материнському погляді не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Очі її, постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, були наче видимим, предметним вираженням її душі. Це погляд самої щирості, самого добра, самої зичливості. І навіть тоді, коли мати гнівалась чи просто боліло їй, - однаково ні щирість, ні доброта не пропадали остаточно з її погляду. Материнський погляд був начебто сповнений якоїсь цілющості. Він проникався тим здоров’ям, яке передавалось на відстань, передавалось тобі – і ти відчував, як, дякуючи матері, дужчаєш, стаєш певний себе. І завжди ти відчував оту чарівливу цільність її материнського погляду. Є. Гуцало Завдання з розвитку мовлення
11 клас. Текст 1. Осінь жагуча Вечірній сон закоханого літа Дозріла пристрасть до вогню і плоду. Ще літо спить, а вранці осінь встане — Близнята-зерна туляться в покоси, Рве синій вітер білі посторонці. Загусне промінь в гронах перегрітих. Л. Костенко Завдання розвитку мовлення
11 клас. Текст 2.
Гідність Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ – гідність людської особистості. В житті людина зустрічається з красою і підлістю, радістю і горем; в її духовному житті бувають години торжества і години страждання; бувають такі повороти і збіги обставин, коли треба відмовлятися від задоволення й піти на жертву в ім’я блага рідної, близької людини, треба піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями й емоційними поривами. Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе. Бережи, утверджуй, розвивай, піднось свою людську гідність! Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. В. О. Сухомлинський
Завдання з розвитку мовлення за рівнями складності
Творчі завдання з розвитку мовлення (10 клас) Картка-редагування
Картка-конструювання
Сиваш, Лохвиця, Ірпінь, Ворзель, Поділля, Острог, Волноваха, Лопань, Оскіл, Одеса, Юкатан, Устилуг, Бершадь, Вишнопіль, Ангола, Оболонь, Несвіж, Арциз, Забайкалля, Ізмаїл, В’ятка, Ільмень, Случ.
Картка-пояснення
(Високо) голову, друже! Чи можна так хнюпитись, коли навколо квітне життя? (Ю. Збанацький). Ставало трохи страшно, коли зачинала (близько) гадати про втечу. Куди йти, скільки часу, - не мала поняття (Г. Хоткевич). Присмирній тоді Віктор. Став (тихий) від води, (низький) від трави (В. Речмедін Картка-відтворення
Я втомився / мене втомили люди / мені докучило бути заїздом / де вічно товчуться оті створіння / кричать / метушаться і сміються / повідчиняти вікна / провітрити оселю / викинуть разом із сміттям і тих / що смітять / нехай увійдуть у хату чистота і спокій / хто дасть мені втіху бути самотнім /смерть / сон / як я чекав їх часом / а коли приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе / люди і там чигали на мене / вони сплітали своє існування з моїм в химерну сітку / намагались налити мої вуха та моє серце тим / чим самі були повні…
Картка-роздум
Максим Рильський у вірші «Слово матері» стверджує, що ніякій силі не здолати тої землі, яку «освятив Тарас своїми муками-ділами…. окрилив Тарас громовозвукими словами».
| |
Переглядів: 7782 | |
Всього коментарів: 0 | |