Основні риси романтизму

1. Протиставлення буденному життю високих ідеалів; втеча від жорстокої реальності у вимріяні, екзотичні, ірреальні місця.

2. У центрі уваги письменника – сильна, непересічна особистість, наділена надзвичайними можливостями, духовно багата.

3. Романтичний герой схильний до бурхливих почувань, пристрастей, емоцій.

4. Романтизм заперечував культ розуму, протиставляючи йому культ пізнання через інтуїцію, почуття, переживання.

5. Письменники-романтики заглиблювалися у психологію своїх героїв.

6. Романтизм черпав сюжети, художні засоби з фольклорних джерел, міфології, характеризувався елементами фантастики.

7. Цей напрям вплинув на формування національних літератур, оскільки надавав виняткового значення проблемі розвитку національних мов, відтворенню духовних орієнтирів нації.

8. Зацікавлення національною історією, визначило такий складник романтичного письма як історизм.

9. Провідною концепцією романтизму став індивідуалізм як прояв протистояння високих духовних злетів сильної особистості й недосконалого суспільства.

10. Близькість до природи, співзвучність бунтарства в душі людини з буянням природних стихій стало одним з основних джерел формування поетики романтизму: персоніфікації, символіки, антитези, поглибленого трагізму, мотивів світової скорботи.

Жанрові різновиди:

► романтична балада та поема, поезії на теми громадського життя, інтимна лірика, посвяти, послання, елегія, ідилія.

Харківська школа романтиків

Ізмаїл Срезневський, Левко Боровиковський, Афанасій Метлинський, Микола Костомаров, Петро Гулак-Артемовський, Михайло Петренко.

Видання: «Український альманах» (1831), «Запорожская старина» (1833 - 1838)

«Руська трійця» - Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич

Видання «Русалка Дністровая» (1837)

Провідна роль в утвердженні українського романтизму належить

Т. Г. Шевченку, П. О. Кулішу