Персональний блог

урок "Текст. Стилі"

miybloh — Mon, 11 May 2015 07:21:54 GMT

Тема: Зміст і структура текстів різних стилів, їх характерні мовні засоби, основні жанри

Культурологічна тема: … Україна – розкішний вінок із рути і

барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі…

Поема жалю і смутку,.. краси і недолі…

(С. Васильченко)

Мета: систематизувати й узагальнити відомості про стиль мови і стиль мовлення;

формувати вміння розрізняти поняття «стилістика мови», «стилістика мовлення», «стилістика художньої літератури»;

поглиблювати знання учнів про зміст і структуру текстів різних стилів, їх основні жанри та мовні засоби;

формувати практичні вміння і навички стилістичного аналізу висловлювання;

розвивати мовленнєво-мисленнєві вміння здійснювати компаративний аналіз текстів різних стилів, їх характерні мовні засоби, уміння порівнювати й узагальнювати вивчений мовний матеріал, моделювати висловлювання відповідно до комунікативного завдання у певній композиційній формі, досліджувати, обґрунтовувати, спостерігати за мовним матеріалом;

засобами мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в учнів почуття поваги до рідної мови як невід′ємної складової формування й самовираження особистості, своєї Батькіщини

Обладнання: таблиця «Стилі мовлення та їх підстилі, основні жанри, мовні засоби», картки із завданням, презентація «Стилі мовлення», схеми компаративного стилістичного аналізу текстів, вислови, ілюстрації, бліц-тест-репродукція-трансформація, мовні конструкції

Тип уроку: особистісно зорієнтований урок узагальнення і систематизації знань

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати працювати над з′ясуванням понять «стилістика мови», «стилістика мовлення», «стилістика художньої літератури». Також з′ясуємо особливості стилів мовлення, їх підстилі, основні жанри та характерні мовні засоби, навчимося оцінювати текст із погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення. А ще поговоримо про Україну в минулому і сьогоденні

2. Епіграф до уроку:

Одне слово, сказане від щирого серця,

діє на наш розум сильніше

усяких найважливіших доказів…

А. Аміел

ІІІ. Граматично-стилістичний практикум «Уникайте помилок».

Рубрика «Як ми, українці, розмовляємо»

Граматично неправильні Граматично правильні

мовні конструкції мовні конструкції

за вимогою установи - на вимогу установи
написати откритку за адресом - написати листівку на адресу
не знайшли за адресом - не знайшли за адресою
за бажанням мойого брата - на бажання мого брата
різнитися за віком - різнитися віком, але

групувати за віком

за волею випадку - волею випадку, з волі випадку

ІV. Актуалізація опорних знань учнів. Стилістично-теоретичне відтворення знань з теми

1. Бліц-тест-репродукція-трансформація

Рівень репродукції (відтворення)

1)Продовжте речення: «Стилістика – це …».

а) розділ науки про мову, що вивчає речення, його будову та способи об′єднання слів у словосполучення і речення;

б) словниковий склад мови;

в) наука, про функціонування виражальних засобів мови залежно від мети висловлювання та мовленнєвої ситуації;

г) розділ науки про мову, що вивчає звукову будову мови.

2) Публіцистичний стиль – це стиль, яким:

а) розмовляє публіка;

б) пишуть статті, які читає публіка;

в) пишуть доповіді, які публічно читають;

г) написані газетні та журнальні статті, публіцистичні виступи.

3) Найбільш специфічною рисою наукового стилю є:

а) логічність викладу;

б) стандартизованість, стереотипність у побудові тексту;

в) широке вживання тропів;

г) оригінальний жанр: проповідь, молитва.

4. Вкажіть підстилі офіційно-ділового стилю:

а) власне науковий, науково-популярний, науково-навчальний, науково-публіцистичний;

б) канцелярський, дипломатичний, законодавчий;

в) власне конфесійний, конфесійно-популярний, конфесійно-навчальний, конфесійно-обрядовий, конфесійно-публіцистичний;

г) ліричний, драматичний, белетристичний.

5) Стилістичні засоби української мови – це:

а) елементи мови, що мають стилістичне забарвлення;

б) єдність фонетичних лексичних, морфологічних, синтаксичних засобів;

в) повільний темп мовлення, чітка вимова звуків, правильне наголошення слів;

г) бездоганність мовлення, логічна побудова та мовне оформлення думки.

Рівень трансформації (перенесення)

1. Визначте стиль мовлення уривка.

«Великодній цикл свят в українців традиційно завершували Проводи, які здебільшого відзначалися через тиждень після Великодня: на Провідну неділю або у Провідний понеділок. Великодні проводи – одне з найважливіших поминальних свят у народному календарі, присвячених вшануванню душ пращурів».

2. Про який стиль іде мова?

Твори цього стилю звернені до почуттів читача, активно впливають на формування його свідомості. Використовується суспільно-політична лексика, приказки, прислів′я, крилаті вислови.

3. Визначте стиль мовлення.

Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде воно до нього (Книга Приповідок Соломонових, 11:27).

4. Для якого стилю характерне таке мовлення?

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тілько камінь має (С. Воробкевич).

5. Дати відповідь на питання одним реченням (словосполученням, словом):

1) який стиль характеризується чітким формулюванням думок, що досягається шляхом уточнень та пояснень важливих положень і слів; будова речень дуже часто складна? __________________________________________

2) яка спільна ознака всіх стилів мовлення? ________________________

___________________________________________________________

Стилістика – це наука, яка займається відбором виражальних засобів мови для їх функціонування у мовленні залежно від мети висловлювання та мовленнєвої ситуації.

Стиль мови – це різновид літературної мови, який використовують за певних умов спілкування; один із своєрідних способів використання літературної мови.

Стиль мовлення – це функціонально-стилістичне використання тих мовних одиниць, з яких сформувався кожен із стилів мови (лексичних, фразеологічних, морфолого-синтаксичних, орфоепічно-акцентуаційних).

Жанри – це історично сформовані види текстів різних стилів, які залежать від особливостей їхньої комунікативної мети, змісту, форми, обсягу, способу викладу думок (епос, лірика, драма)

С т и л і с т и к а

мови мовлення художньої

(стилістичні засоби (стилі мовлення) літератури

усіх мовних рівнів) (мова художніх

творів;

індивідуальний

стиль

письменника)

*Стилі* *мовлення, їх специфічні* *ознаки*	*Підстилі* *мовлення*	*Основні* *жанри*	*Характерні* *мовні* *засоби*
Науковий (логічність, точність викладу)	власне науковий; науково-навчальний; науково-популярний	доповідь, лекція, повідомлення, дисертація, стаття, анотація, реферат, конспект	терміни, слова з абстрактним значенням, символи, однозначні слова, іншомовні слова, наукова фразеологія, відсутність тропів; складні сполучники, прийменники, ускладнені прості речення, складні речення, однорідність конструкцій, читати, посилання, безособовість речень.
Художній (широке використання художніх тропів)	ліричний; драматичний; белетристичний	оповідання, роман, повість, поема, драма, трагедія, трагікомедія, вірш, етюд, драма-феєрія, усмішка, балада, пісня, дума, епопея тощо	слова, вживані у переносному значенні, образна лексика, емоційно-оцінна лексика, синонімія, антонімія, полісемія, тропи; синтаксичні одиниці всіх видів, вставні конструкції, звертання, відокремлені члени речення, риторичні фігури, повтори, комбінування уcіх типів мовлення (опис, розповідь, міркування)
Офіційно-діловий (точність, стандартизованість, стереотипність)	дипломатичний законодавчий; канцелярський	закон, указ, статут, постанова, кодекс, заява, автобіографія, звіт, резолюція, характеристика, конвенція, пакт, угода, протокол тощо	офіційні слова і вирази, штампи, канцелярські терміни, стандартні вирази, обмежена синонімія; розповідні прості речення, ускладнені зворотами, складні речення з підрядними умови, допусту, наслідку, похідні прийменники та сполучники, безособові та наказові форми дієслів, іменний присудок, прямий порядок слів.
Публіцистичний (інформувати, передавати суспільно значущу інформацію)	власне публіцистичний; політико-агітаційний; ораторський; художньо-публіцистичний	стаття в газеті, нарис, репортаж, інтерв′ю, промова, виступ на зборах, радіо, телебаченні, доповідь тощо	суспільно-політична лексика, «високі», урочисті слова та вирази, заклики, гасла, точні найменування, багатозначна образна лексика, позитивно- і негативно-оцінні слова, неологізми; спонукальні речення, поширені прості речення, звертання і риторичні запитання, повторюваність, нанизування компонентів речення, складні причиново-наслідкові речення
Розмовний (широка варіантність висловлювання)	-----	монолог, діалог, полілог	загальновживані слова і фразеологізми, емоційно-оцінні слова і вирази, діалектизми, просторіччя, жаргон, складні іменники з дієслівним компонентом наказового способу, перехід з однієї частини мови в іншу; модальні частки, вигуки, пестливі форми іменників та прикметників, звертання, односкладні та неповні речення (ситуативні, контекстуальні, еліптичні)
Конфесійний (навернення мирян до віри в Бога)	власне конфесійний; конфесійно-популярний; конфесійно-навчальний; конфесійно-обрядовий; конфесійно-публіцистичний	молитва, проповідь, духовна бесіда, літургія, Євангеліє	старослов′янізми, антоніми, синоніми, перифрази тощо
Епістолярний (має тільки писемну форму вияву)	-----	приватні листи, вірші-послання, записки, щоденникові записи, мемуари, офіційний лист, відкритий лист, електронний лист, СМС, спам (неділове повідомлення, реклама), блог	звертання, епістоляризми (слова і сполучення слів, синтаксичні конструкції, які презентують неповторну мовленнєву індивідуальність стилю), різні види речень тощо
Спільна ознака всіх стилів мовлення – *нормативність, специфічність*

V. Дослідницький практикум з теми

1. Диктант-пояснення-аналіз

Завдання: визначити стиль та підстиль тексту, жанр та основні мовні особливості.

Рубрика «Українська народна вишивка – оберіг України»

Душа української жінки у поєднанні з її працелюбством та господарськими здібностями знайшла свій вираз у вишивках та розписах, особливому оформленні хати з садом.

Вишивки оздоблювали одяг дівочий і парубочий, чоловічий і жіночий, а також дитячий. Вишивки були на сорочках, хустках, рушниках, фартухах і на чоботях. Вишивання супроводжувалося піснями. У народі говорили: «Я цю вишивку виспіваю».

2. Компаративний стилістичний аналіз текстів різних стилів мовлення.

Робота з компаративною схемою-градацією

Компаративна схема-градація

1. Яка мета, завдання, функція висловлювання? (Повідомлення, інформація, спілкування, переконання, розповідь, роздум)

2. У якій сфері застосовується? (Офіційна/неофіційна)

3. Який жанр мовлення? (Інформативний діалог, дискусія, суперечка, наказ, прохання, пропозиція, розповідь, порада, привітання, оцінка, звіт, опис, замітка, лист)

4. Який вид мовлення використано? (Діалог, монолог)

5. Які характерні особливості тексту? (Ясність, точність, логічність, послідовність, образність)

6. Які особливості мовних засобів? (Лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні)

7. До якого стилю належить текст?

Робота в парах. Компаративний стилістичний аналіз текстів.

Рубрика «Українська мова – велична і свята»

І пара

Текст 1.

Мова наша, мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова наша, мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє (Ю. Рибчинський).

ІІ пара

Текст 2.

Мова – великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова.

Це великий скарб, який завжди треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди (К. Крапива).

ІІІ пара

Текст 3.

Людська мова – надзвичайно складне й багатомірне явище, яке виконує різні функції в суспільстві й психічному житті людей. Насамперед вона є засобом спілкування та виконує пізнавальну функцію. Будь-яка національна мова являє собою енциклопедію людських знань, у якій зафіксовано весь досвід і результати пізнавальної діяльності суспільства, яке нею

користується (М. Шумило).

3. Вправа-дослідження-редагування-відновлення.

Рубрика «Т. Шевченко – пророк української нації»

Завдання: прочитати текст, відредагувати його (дослідити і проаналізувати стилістичні помилки) та записати відредагований варіант тексту. Зробити висновок: стиль, підстиль, жанр тексту, мовні особливості.

Традиція приходити щороку 22 травня до пам′ятника Тарасу Шевченку в Києві зародилася на початку шістдесятих років ХХ століття. Власне кажучи, тоді це був вияв стихійного мовчазного протесту проти гноблення української культури. Та це був не зовсім мовчазний протест. Кількасот людей натхненно співали пісні на слова Тараса Шевченка, декламували безсмертні рядки Тараса Григоровича. «Не можна не сказати, що Тарас Шевченко став символом, який об′єднав націю в найтяжчі часи її існування».

Відредагований текст:

У шістдесятих роках ХХ століття в Києві започатковано традицію: щороку 22 травня сотні українських патріотів приходили до пам′ятника Тарасові Шевченку. Тоді це було виявом протесту проти переслідування діячів української культури.

Акція не проходила мовчки. Люди натхненно співали пісні на слова Великого Кобзаря, декламували безсмертні рядки його поезій.

«Тарас Шевченко став символом об′єднання нації в найтяжчі часи її існування».

4. Релаксація. Рубрика «З історії українського стилю».

Феофан Прокопович "Стилі"

Надзвичайно важливим є розроблене Феофаном Прокоповичем у «Поетиці» та «Риториці» (ХVІІ століття) вчення про стиль. За його класифікацією, є три стилі мовлення: високий (стиль церковних та світських ораторів; він передбачає широку, величаву форму слів і речень, метафори та алегорії, сильні почуття); середній (стиль істориків та панегіриків; мова має бути поміркована); найнижчий (стиль простий, фамільярний, що використовується у промовах про низькі справи).

Нова українська літературна мова кінця ХVІІІ – початку ХІХ століття розпочала свою стилістичну розбудову з одного функціонального стилю – стилю художньої літератури.

5. Колективно-індивідуальне творче завдання.

Рубрика «Україна і сьогодення»

Робота за авторським прийомом градації

«індивідуальна діяльність колективна діяльність»

1. Індивідуальна діяльність

Завдання: скласти лист-послання воїнам АТО у художньому стилі.

2. Колективна діяльність (робота в трійках)

Завдання: скласти замітку-дослідження «Волонтерський рух в Україні» (публіцистичний стиль).

В Україні волонтерство має свої корені. Як пише дослідниця історії Галичини Адріана Огорчак: «Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників, які приходили до нас із далеких країн». Усім відомі імена Костянтина Островського, Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Михайла Грушевського, які не тільки були відомими політичними діячами, але й меценатами і благодійниками.

Сьогодні волонтери – це патріоти своєї держави. Завдяки їм налагоджена допомога воїнам АТО, які мужньо захищають нашу Батьківщину на Донбасі.

До волонтерського руху приєдналися й учні нашої школи: створено групу «Волонтер». Ми надаємо посильну допомогу військовим у зоні АТО, а також ветеранам Великої вітчизняної війни, воїнам-афганцям та їх сім'ям.

Девізом волонтерської групи ми взяли слова:

Хочеш змінити країну – зміни своє село,

хочеш змінити село – зміни свою вулицю,

хочеш змінити вулицю – зміни свій будинок,

хочеш змінити будинок – зміни свою сім’ю,

хочеш змінити сім’ю – зміни себе.

Отож, коли ми подбаємо про себе, своїх близьких, свою країну, настане час для змін на краще майбутнє.

3. Колективна діяльність (робота в трійках)

Завдання: скласти творче запрошення. Ситуація: запросити учнів 9 класу Голдашівської ЗОШ І – ІІ ступенів на святкування 115 річниці з дня народження самодіяльного композитора-земляка Р. А. Скалецького «Родіон Скалецький – чарівник музики і слова»(офіційно-діловий стиль).

Девіз запрошення: «Пісня – наймиліший мій супутник ще з дитинства…»

Р. А. Скалецький

VІ. Підсумок уроку.

Завдання-інтерпретація. Рубрика «Інтерпретуй вивчене»

Що таке стиль мови?
Які стилі не мають підстилів?
Що таке жанри?
Назвіть жанровий поділ художніх творів.
До якого стилю належить стаття, інтерв′ю?

VІ. Домашнє завдання.

Для скульпторів: скласти словесний ескіз пам′ятника волонтерам, воїнам АТО (науковий стиль).

Для митців: скласти молитву «Боже, збережи життя солдату» (конфесійний стиль).

Жінка й Україна - величні постаті "України в огні О. Довженка"

miybloh — Wed, 24 Dec 2014 17:01:25 GMT

Тема уроку:

Жінка й Україна – величні постаті «України в огні» О. П. Довженка

Культурологічна тема:

Жінка на війні – «трагедійний портрет безсмертного нашого народу»

О. П. Довженко

Мета: охарактеризувати жіночі образи кіноповісті О. П. Довженка «Україна в огні»;

дослідити етапи формування жіночої долі у кіноповісті, моральні вчинки героїнь;

застосовуючи прийом градації, висвітлити багатогранність України через репрезентацію жіночих образів;

створити власну модель образу жінки-матері, України-матері за твором

О. П. Довженка;

розкрити багатогранність жіночих образів кіноповісті;

аргументовано давати оцінку особистої трагедії героїнь;

мотивувати вічну «лінію протистояння»: жінка//материнство – війна//трагедія;

розвивати пам’ять, творче, логічне мислення, зв’язне мовлення, вміння характеризувати художні образи, висловлювати власні погляди на порушену

виховувати любов до Батьківщини, гордість за жінку-героїню, жінку-трудівницю, жінку-матір

Тип уроку: асоціативний урок-характеристика з елементами дослідження

Обладнання: портрет О. П. Довженка, ілюстрації до кіноповісті «Україна в огні», вислови, авторські картки, логічні схеми, відеопрезентація «Жінка і війна. Матір і трагедія», слайди

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступний центр уроку

Слайд 1.

Слайд 3

Слайд 4.

«Довженко належить до обраних, життя яких у творчості триває й посмертно»,- писав про письменника Іван Кошелівець.

Митець всебічного обдаровання, широкої й сміливої творчої думки і невпинних пошуків. У світовій літературі відомий як геніальний кінорежисер-новатор, один із фундаторів українського кіно, талановитий письменник і художник. Знаний також як визначний педагог і мислитель, публіцист і мистецтвознавець, основоположник нової форми прози – кіноповісті.

Наділений великим талантом, Олександр Довженко органічно поєднав у своїй творчості кращі надбання світової цивілізації і рідного народу. Найвищими художніми критеріями митець вважав красу і «чисте золото правди». За умов тоталітаризму влада намагалася зламати художника, деформувати його талант. «Мені дуже шкода, що так мало я зробив. Часом здається, наче якісь злі сили кружляли над моєю головою»,- з жалем писав Довженко в «Щоденнику». Насправді ж творча спадщина генія екрана й пера забезпечила йому місце серед найбільших світочів людства.

«Велика і надзвичайна тема – українська жінка і війна. Хто виніс і винесе на своїх плечах найбільше лиха, жорстокості, ганьби, насильства? Українська мати, сестра, жінка, улюблена»,- писав Олександр Петрович у перший рік війни. Всі жіночі образи кіноповісті «Україна в огні» глибоко трагічні. І жінка-мати, і мати Україна вічні полонянки, але нескорені й величні…

«Це факт, а не вигадана … композиція про матір нашого великого многостраждального доброго народу.

Найдися, письменнику, рівний талантом красоті материнської душі, і напиши для всіх грядущих літ оцей кришталевий прояв материнської душі, генія української матері…» (О. Довженко «Щоденник», запис 1/ІV 1942).

ІІІ. Епіграфи до уроку:

1) Горе закохалося в нашу жінку…

О. П. Довженко

2) Звеличимо жінку — Матір, чия любов не знає перешкод, чиєю груддю викоханий увесь світ! Усе прекрасне в людині — від променів сонця і від молока Матері, ось що насичує нас любов’ю до життя!
Максим Горький

ІV. Інформаційний центр уроку. Дослідження проблеми (власні роздуми).

Завдання: дослідити нижче наведені тези, створити власний роздум, посилаючись на текст кіноповісті.

1) Проблема: «Жінка на війні – «трагедійний портрет безсмертного нашого народу»

2) Проблема: «Трагедія України у роки війни крізь призму понівеченої жіночої долі».

* Цитатна характеристика-роздум:

- запитання-відвертий роздум: про що свідчать нижче наведені цитати: *яку вдачу жінки періоду Великої Вітчизняної війни представлено у їх змісті? *Чи можна вважати трагедійність образу жінки і України тотожною?

*Які художні тропи використовує автор, щоб передати величність і горе жінки, нескореність України?

1) «Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстерниця квітів, чарівних вишивок і пісень…всьому роду втіха»;

2) «Була Олеся тонкою, обдарованою натурою, тактовною, доброю, роботящою і бездоганно вихованою хорошим чесним родом»;

3) «У мене друга вдача. Я м’яка, не войовнича. В мені зло не тримається. Все прощаю, як дурна. Все забуваю. Жити ж треба?»;

4) «Сила, що несла її на схід, на Вкраїну, була надзвичайна. Її несла мудра, невмируща воля до життя роду, оте велике й найглибше, що складає в народі його вічність»;

5) «Я плакала тоді і, плачучи, питала вас, чи будуть фашисти в нашому селі: може б я втекла? Пам’ятаєте, що ви сказали мені? Ви назвали моє питання провокаційним. От я й осталась під німцем, повія й стерво…»;

6) «Коли б ви були людиною старою, я багато б дечого спитала вас: чому я виросла не горда, не достойна і не гідна? Чому в нашому районі до війни ви міряли дівочі наші чесноти головним чином на трудодень і на центнери бурякові…»;

7) «Щось мені ось тут, - вона поклала руку на серце, - каже, що прийшла моя смерть, що зробила я щось запретне, зле і незаконне, що нема в мене ні отієї, що ви казали, національної гордості, ні честі, ні гідності. Тож скажіть мені хоч перед смертю, чого ж цього в мене нема? А де ж воно, людоньки? Рід же наш чесний»;

8) «Донечко моя, до останнього подиху свого молитимусь я зорями вечірніми і ранішніми, щоб обминуло тебе горе лихе…, щоб вистачило тобі силоньки у неволі, щоб не покинула тебе надія, голубонько моя…»;

9) «І материнське горе, і радощі, і турботи, і невпинна праця на велику родину з дрібними діточками, на громаду, на державу»;

10) «Лежала маленька і чепурненька у святковій одежі. Вічний покій вже розливався по її чолу»;

11) «І дающа права рука її простяглася з розгону вперед…, а чоло ніби світилося у присмерку…»;

12) «Високе полум’я гуло у саме небо, тріщало, вибухало глухими вибухами, і тоді великі солом’яні пласти огню, немов душі українських розгніваних матерів, літали в темному димному небі і згасали далеко в пустоті небес… Горіло все…»;

13) «Світе мій убогий! Де на тобі пролилося стільки крові, як у нас на Україні? О українська земле, як укривавилась ти! Рідне село. Чиє серце… не стугонить у грудях? Не рветься вперед?»

*Проблемний висновок-узагальнення: створення власного доведення за схемою: «любов і ненависть трагедійність і нескореність помста і всепрощення національна гордість і «моральне падіння» патріотизм і зрада святість і розпуста».

*"І це була любов,а не розпуста»(Л.Костенко)

V. Характеристика-дослідження образів жінки-матері, України-матері крізь призму власного світобачення. Центр допитливих.

1. Дослідження моральних вчинків героїнь. Створення калейдоскопу моральності кожної героїні кіноповісті. Робота в групах.

Група психологів

А) дібрати епітети «моральності» до кожного образу, створивши власну модель жінки періоду війни.

Тетяна Запорожець – образ України-матері …

Мотря Левчиха – образ України-чайки …

Олеся Запорожець – образ поетичної душі України …

Христя Хутірна – образ трагічної долі України …

Група експертів

Б) дібрати перифрази «моральності» до образів героїнь, створивши власну модель жінки періоду війни.

Тетяна Запорожець – берегиня роду, …

Мотря Левчиха – жіноча статечність, …

Олеся Запорожець – майстерниця квітів, вишивок і пісень, …

Христя Хутірна – жіноча трагедія, …

*Висновок-презентація за логічною схемою:

Власна гідність героїні;
Вміння захищати свою честь і честь свого роду, Батьківщини;
Непохитність моральних принципів;
Здатність до самопожертви заради звільнення України від фашистської навали;
Прагнення до свободи та шляхи її здобуття.
Калейдоскоп «моральності» героїнь

2. Дослідження психології вчинків героїнь. Створення діаграми «Психологізм образу жінки у роки Великої Вітчизняної війни»

порядність честь самопожертва

страдниця «чайка при

битій дорозі»

вірність Психологізм доброта

образу жінки

поетичність святість

трагедійність статечність величність

т е р п и м і с т ь

*Завдання-аргумент: аргументувати свою точку зору щодо інтерпретації вчинків жінок у кіноповісті О. Довженка за вищезазначеною діаграмою. Створити власний портрет вчинків героїні (за вибором), склавши план характеристики образу.

3. Дослідження-співставлення образів жінки та України у кіноповісті

О. Довженка.

*Завдання-співставлення: користуючись характеристикою образів жінки та України, скласти ланцюг спільних і відмінних рис між цими образами. Дати відповідь на проблемне питання: у чому полягають велич і трагедія образу України крізь призму жіночих образів кіноповісті та Довженка-митця?

Образ жінки спільні риси відмінні риси Образ України

багатогранність розтерзана

величність понівечена

материнство велична

святість пісенна

трагізм сплюндрована

неординарність поруйнована

непоступливість невмируща

правдивість розбита

сміливість попалень

відвертість кривава

порядність свята

нещаслива

4. Мотивація вічної «лінії протистояння»: жінка//материнство – війна//трагедія.

*Завдання «Створи асоціацію-враження» (робота з картками-враженнями)

Картка-враження 1

Діалог-протистояння між вічними цінностями і руйнацією (любов, материнство, життя // війна, трагедія, смерть)
Монолог «материнства» // монолог «війни» (асоціативні дебати)
Враження-висновок: величний гімн життю (жінка – продовжувачка роду) // засудження війни (утвердження безсмертя України)

Картка-враження 2

Діалог-зіставлення долі жінки і долі України (мати, наречена // вічна полонянка, «чайка при битій дорозі»)
Монолог «життя» //монолог «смерті» (асоціативна відвертість)
Враження-висновок: співвіднесення з біблійними образами мучеників-святих // випробування і самопожертва

5. Дослідження символіки образів жінки та України у кіноповісті

О. Довженка.

*Завдання-відтворення: дослідити символіку твору, яка асоціюється з жіночими образами.

1) пісня – символ високої духовності українців.

Проблемний пошук: які пісні згадуються О. Довженком у кіноповісті, у чому їх мотиваційне значення?

«Ой піду я до роду гуляти» - символ невмирущості України, безсмертності материнства;
«Усі гори зеленіють, тільки одна гора чорна» - символ трагедії України, нескореності українців;
«Летіла зозуля через мою хату» - символ вічності України, вірності українців;
«Не вернемось, чайко, ти матінко наша» - символ туги України, відваги українців.

*Завдання-апробація: дослідити символічний зміст пісень, зробити висновок про ідейне навантаження інтерпретації жіночих образів кіноповісті: величальна пісня // плач-голосіння

2) вогонь – символ духовного очищення і великої руйнації.

Проблемний пошук: чому О. Довженко назвав свою кіноповість «Україна в огні»? Чому митець показав Україну в огні (руйнування, нездоланності, патріотизму, всепрощення)? У чому співвіднесеність жіночих образів і символу вогню (помсти, кохання, честі, вірності, любові)? Навести приклади з тексту, характеризуючи їх добором художніх тропів (метафори, гіперболи).

3) символічна назва села Тополівки – (від слова «тополя») символ самотності, покинутої напризволяще України, жінки-матері, жінки-нареченої.

Проблемний пошук: у чому «самотність» жіночих образів кіноповісті? Як цю проблему показує автор у творі: засуджує чи співчуває? Якими засобами у творі передається «самотність» України, покинутої напризволяще на поталу ворогові?

Проблемні дебати: чи здатна жінка, покинута напризволяще, на здійснення подвигу в ім’я свого роду, народу, Батьківщини?

Здійснення логічного компаративного зв’язку: у яких творах відтворено образ-символ самотності - тополю. Як цей образ можна співвіднести з жіночими образами кіноповісті «Україна в огні» О. Довженка? (Наприклад, балада «Тополя» Т. Шевченка, легенди).

//Аналогія тополі з жінкою була перенесена й на долю України, що зазнала лихих випробувань від ворожих нападів. Тополя, як і верба, стала національним символом України.
Відома легенда про тополю.

“Були собі три подруги. Жили вони душа в душу: чи на весілля, чи на вечорниці — завжди разом. Якось, кажуть, на Івана Купала, пішли всі три подруги квіти збирати. Збиралися вертатися в село, та почули шалений кінський тупіт.
— Ой лишенько, татари! — крикнула одна.
— Загинемо в річці, а не дамося татарам у руки! — крикнула друга.
А татари вже заміряються кидати аркани.
— Господи, зроби так, щоб ми стали тополями, — крикнула третя.
Всі троє відразу стали тополями й зашелестіли листом.
Жахнулися татари і втекли назад, не заподіявши селу ніякого зла”.

Інший варіант легенди:

“Пішли три рідні сестри з матір’ю в поле плоскінь вибирати. Раптом налетіли татари.
— Ой матіночко, татари, рятуйте нас!
— Краще станьте тополями, як маєте потрапити в татарський полон, — вигукнула мати й одразу впала, вражена татарською стрілою. Татари накинули на сестер аркани, але аркани були вже не на дівочих плечах, а на тополях. Татари злякалися і втекли. Село було врятоване, а сестри так і залишилися стояти тополями на віки-вічні. Чи так воно було, чи ні, але, кажуть, що нібито весняними місячними ночами тополі стають дівчатами, плачуть і проклинають татар, що стратили матір, і що довіку стоятимуть тополями ”//

VІ. Відверті враження-асоціації про долю жінки, України у кіноповісті

О. Довженка. Центр особистих вражень.

1. Асоціативні відтворення (створення власних вражень-ідей). Робота в «парах-протилежностях». (Пояснення принципу роботи: двом парам дається одне і те ж завдання, але вони повинні охарактеризувати його з різної точки зору, утворивши дискусію).

Завдання першим двом парам: охарактеризувати образ Тетяни Запорожець, висловивши власні асоціативні враження за схемою:

Асоціативна схема-градація

Моральні принципи Тетяни.

Внутрішні переживання героїні.
Світобачення жінки.
Ставлення до Батьківщини, рідного села, воїнів радянської армії.
Любов і ненависть героїні.
Святість материнства в образі Тетяни.
Співвіднесеність з образом України.
Завдання другим двом парам: охарактеризувати образ Мотрі Левчихи, висловивши власні асоціативні враження за схемою:

Асоціативна схема-градація

Естетика образу Мотрі.
Почуття героїні.
Власний кругозір жінки.
Патріотизм і сміливість.
Ставлення до свого народу.
Стійкість характеру героїні.
Співвіднесеність з образом України.

Завдання третім двом парам: охарактеризувати образ Олесі Запорожець, висловивши власні асоціативні враження за схемою:

Асоціативна схема-градація

Поетичність душі Олесі.
Величність героїні.
Філософізм образу Олесі, заглиблення у душевні помисли героїні.
Любов як глибина інстинкту героїні.
Ліризм образу.
Моральний вибір дівчини.
Співвіднесеність з образом України.
Завдання четвертим двом парам: охарактеризувати образ Христі

Хутірної, висловивши власні асоціативні враження за схемою:

Асоціативна схема-градація

Духовність образу Христі.
Ретроспекція образу через призму власного світобачення.
Трагізм вчинків героїні.
Масштабність мислення Христі.
Ненависть героїні як основа усвідомлення власної трагедії.
Почуття відповідальності, честі, обов’язку.
Співвіднесеність з образом України.

2. Асоціативне творче ґронування-дослідження етапів формування жіночої долі.

*Завдання: дослідити етапи формування жіночої долі у кіноповісті, висловивши власні міркування та створивши асоціативне ґроно.

І етап – «створювала [їх] українська земля…»

ІІ етап – «… годувала хлібом і медом…»

ІІІ етап – «…поїла думками, почуттями…»

ІV етап – «…купала у віруваннях і звичаях нашого народу…»

V етап – «…вкладала в … душу свої горді героїчні поеми, любов до себе…»

О. П. Довженко

Асоціативне ґроно жіночої долі у кіноповісті О. Довженка

Така її доля... О Боже мій милий!

За що ж ти караєш ЇЇ, молоду?.. (Т. Г. Шевченко)

Жіноча доля

глибоко трагічна

(«Горе закохалося в нашу жінку»

О. Довженко)

бездоганно вихована

підсвідомо мудра

невмируща воля до життя

нескорена

незрадлива любов

Творче завдання: скласти роздум-презентацію на тему (за вибором), використовуючи асоціативне ґроно жіночої долі у кіноповісті «Україна в огні»:
«Горе закохалося в нашу жінку» О. Довженко;
«Жінка! Вона велична і свята» (за кіноповістю «Україна в огні»

О. Довженка);

«Статечність, скромність, самопожертва як символ духовності української жінки у кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»;
«Жінка на війні – «трагедійний портрет безсмертного нашого народу»

О. П. Довженко

3. Пояснення-відтворення. Власні роздуми за кадром із фільму «Україна в огні» та змістом

Слайд 1.

Слайд 2

Слайд 3.

Які події кіноповісті висвітлюють дані кадри із фільму Ю. Солнцевої?
Про яку вдачу жінки тут ідеться? Доведіть свою думку. («Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди – он куди, увесь рід багатий», - співала Тетяна, зворушливо хитаючи головою у такт своїй пісні»).
Якими цитатами з кіноповісті можна доповнити зображене на світлинах з фільму?
Чи повністю відтворюють дані світлини події, описані О. Довженком у кіноповісті? Відповідь аргументуйте.
Створіть власний міні-фільм про жінку-матір за кіноповістю

О. Довженка «Україна в огні».

VІІ. Підсумок уроку.

Створити власну модель-презентацію пам’ятника жінці-матері у роки Великої Вітчизняної війни (І група);
Створити власний портрет улюбленої героїні кіноповісті О. Довженка «Україна в огні» (ІІ група);
Створити власний опис-враження української землі у роки Великої Вітчизняної війни (за кіноповістю О. Довженка «Україна в огні»)

(ІІІ група).

VІІІ. Домашнє завдання:

1) скласти ексклюзивне інтерв’ю з О. П. Довженком на тему «Якій із чотирьох героїнь кіноповісті «Україна в огні» ви найбільше симпатизуєте? І чому?»

2) скласти відгук на кіноповість О. Довженка «Україна в огні» (Жіноча доля в кіноповісті)

3) скласти фільм- презентацію власних роздумів на тему «Любов до життя як символ любові до свого роду, Батьківщини».

4) дібрати логічні пари «толерантності» і «нетерпимості» до образу України, жінки-матері, жінки-нареченої

Шукаймо етичну істину в народній моралі. Звертання

miybloh — Wed, 24 Dec 2014 15:35:22 GMT

Тема. Шукаймо етичну істину в народній моралі. Звертання

Культурологічна тема. «Добре жити тому, у кого душа і думка добро навчилися любить» (Т. Шевченко)

Мета: узагальнити й систематизувати основні відомості про речення із звертаннями; сформувати цілісну систему знань учнів з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій зі звертаннями, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини; виховувати любов до рідного слова, почуття гідності, честі, толерантності, взаємоповаги, любові до ближнього; шляхом порівняльного аналізу мовного матеріалу, поезій Ліни Костенко «Вечірнє сонце, дякую за день», та фрагменту з кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» вчити визначати етичні риси доброти, толерантності, гідності, честі, любові.

Обладнання: ілюстрації, фрагменти творів, авторські картки-завдання, узагальнююча таблиця «Звертання», різновиди диктантів, вислови

Внутрішньопредметні зв’язки: правильна побудова речень зі звертаннями для передачі ставлення до адресата, дотримання правильної інтонації в реченнях зі звертаннями

Зовнішньопредметні зв’язки: поезія Ліни Костенко, фрагмент кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженка

Текст (риторичний аспект): використання морфологічних і синтаксичних засобів привернення уваги слухачів

Тип уроку: особистісно зорієнтований урок розвитку філософського мислення з елементами дослідження та порівняння (узагальнення)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

1. Вступне слово вчителя.

Працюючи над узагальненням та систематизацією мовного матеріалу з теми «Звертання», особливу увагу будемо звертати на такі етичні норми як гідність, честь, толерантність, доброта, любов.

2. Епіграф до уроку:

І так у всьому, як ви хочете, щоб з вами

чинили люди, так чиніть і ви з ними,

бо в цьому Закон і Пророки.

(З Євангелія від Матвія)

Завдання: поясніть, у чому мудрість «золотого правила»?

3. Постановка проблемних філософських запитань. Створення дидактично-філософської лінії уроку.

1) Які етичні принципи можна передати через звертання?

2) Яка основана моральна функція звертання?

Дидактично-філософська лінія уроку: дослідження порівняння розвиток мислення моральні цінності: толерантність, гідність, честь, доброта, любов.

► Лексична сторінка

● толерантність (від лат. tolerantia – «терпіння») – терпимість до чужих думок і вірувань;

● гідність – сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості людини;

● честь – сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці.

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів з теми.

1. Актуалізація опорних знань.

а) експрес-опитування за запитаннями:

► що називається звертанням? З якою метою звертання використовуються в усному й писемному мовленні? Навести приклади.

► схарактеризувати звертання за будовою. Навести приклади.

► розказати про розділові знаки в реченнях із звертаннями.

► схарактеризувати способи вираження звертання. Навести приклади.

► яку позицію в реченні може займати звертання?

► дати відповіді на проблемні запитання: які етичні принципи можна передати через звертання? Яка основна моральна функція звертання?

Опорний лист «Звертання»

Звертання – слово або словосполучення, що називає того, до кого (або чого) адресоване мовлення.

Основна роль звертання – привернути увагу співрозмовника: Іванку, я чекала тебе зранку (П. Скунць).

За допомогою звертання можна не тільки назвати співрозмовника, а й висловити певне ставлення до нього: Що тобі, моя рибочко?

(Марко Вовчок).

Етикетні слова при звертанні: шановний (-а, -і), пане, пані, панове та інші.

За складом звертання можуть бути

непоширеними поширеними

(складається з одного слова) (має залежні слова)

Пробач мені, пісне, непрохані сльози! Ти занадто палка, моя пісне!

Способи вираження звертання

Іменником у формі кличного та називного відмінка (1) Мамо, про що ти мовчиш? 2) Сонце, освіти мені шлях.)

Іншими частинами мови у значенні іменника (Ти чуєш, рідна?)

Звертання бувають однорідними: До вас, село і рідне поле, приїхав по дитячі сни.

Граматична особливість звертання:

звертання не є членом речення

Інтонаційне виділення звертань – звертання вимовляють зниженим голосом, виділяють невеликими паузами.

Розділові знаки при звертанні:

1) на письмі звертання виділяються комами: Спасибі, Києве, за всі щедроти!

2) емоційно забарвлене звертання, яке стоїть на початку речення, виділяють знаком оклику: Серце! Ти не з криги? Не з заліза ти?

Риторичні звертання – це звертання до абстрактних понять, предметів, явищ, персонажів мистецьких творів, осіб, які не можуть бути безпосередніми учасниками подій.

Основна ознака риторичних звертань – підсилення виразності та емоційного впливу поетичного й публічного мовлення.

(Дай руку мені, Людино, це буде наш форум Духа. (Ліна Костенко))

ІV. Виконання завдань і вправ на застосування узагальнювальних правил.

1. Творча лабораторія. Робота в групах.

► Перша творча лабораторія.

Мета: записати речення, визначити в них риторичні звертання. Пояснити їх стилістичну роль. Дати відповідь на проблемне питання: які моральні істини передаються через звертання?

1) Вставай, народе, в єдину лаву, вставай творити свою державу.

2) Не опустись, поезіє, до бруду.

3) Попеле, встань із руїни! Рабе, устань із колін!

4) Висотала сили чужина проклята. Візьміть мене, лелеченьки, на свої крилята!

5) Тужу за вами, солов’ї Вкраїни!

► Друга творча лабораторія

Мета: записати речення, визначити в них риторичні звертання. Пояснити їх стилістичну роль. Дати відповідь на проблемне питання: яка основна моральна функція цих звертань?

1) Людино! Здобувай незнане слово! Те – вперше з’явиться, а те – розквітне знову.

2) Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.

3) Не проспівана пісне, я кличу тебе вечорами.

4) Шуми, Славутичу-ріко! Ростіть, дерева юні, гінко!

5) Пані акаціє вечорова, срібна зі мною ваша розмова.

2. Вибірковий диктант-дослідження.

Мета: прослухати речення, виписати звертання. Дослідити, в якому стилі мовлення вживаються виписані звертання. Які моральні цінності сповідуються цими звертаннями?

1) Возрадуйсь, граде на Дніпровій кручі!

2) Я, як святиню, люблю тебе ніжно, пропахле любистком і хлібом село.

3) Матінко Земле, мов квітку розквітлу, ти нас зродила для радості й світла.

4) Спасенна дорого, освячена Богом, веди мене далі за гори та доли.

5) Сонечко в золотій сорочці, постій за дубами на далекій дорозі.

3. Робота з картками-апробаціями.

Картка-апробація № 1

Мета: перебудувати речення так, щоб іменники у називному відмінку стали звертаннями. Записати трансформовані речення. Пояснити розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір першого речення.

1) Через тумани лихі, через велике горе світить мені моя зоря.

2) Живе Україна, живе для краси, для сили, для правди, для волі.

3) Я впізнаю, я знаю мій любий, рідний, стоголосий край.

Картка-апробація № 2

Мета: скласти речення зі звертаннями, використовуючи подані фразеологізми. Речення записати. Пояснити розділові знаки. Дослідити, у якому значенні використано фразеологізми в побудованих реченнях.

► Мати довгого язика, бути в добрій пригоді, мати серце з перцем.

Картка-апробація № 3

Мета: розглянути схеми речень із звертаннями. Скласти речення. Пояснити розділові знаки. Перебудувати одне зі складених речень на речення без звертань. Дослідити відмінність між реченнями.

► Зв, зв! ________ . ► _____________ , зв, зв, зв!

► _____________, зв, зв, зв, ___________.

4. Завдання на розвиток логічного мислення. Робота з авторськими логічними картками.

Логічна картка 1.

■ Яка роль звертання у приватному й офіційному спілкуванні?

■ У яких ділових паперах уживання звертання є обов’язковим? Записати зразок ділового листа-запрошення, вживаючи звертання. Визначити стиль мовлення.

Логічна картка 2.

■ Чи вживають звертання в публічному мовленні – промовах, виступах?

■ Яка роль цих звертань? Дослідити моральні якості таких звертань, записавши невеликий виступ (3 – 4 речення). Визначити стиль мовлення.

Логічна картка 3.

■ Розкажіть про роль звертань у комп’ютерному спілкуванні.

■ Які моральні істини сповідуються при цьому? Дати відповідь на це запитання, склавши невеликий електронний лист-послання (3 – 4 речення). Визначити стиль мовлення.

5. Монолог у різних стилях.

► Порівняльний аналіз мовного матеріалу з попередньої вправи з творами Ліни Костенко, О. Довженка.

Прочитати твори, дати відповідь на проблемне питання: які основні моральні істини сповідують Ліна Костенко та О. Довженко через звертання у своїх творах. Визначити стиль мовлення творів. Порівняти їх із висновками, зробленими у попередній вправі. Зробити узагальнюючий висновок.

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

І за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

І за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

За те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

Котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

За цю потребу слова, як молитви. (Ліна Костенко)

***

… Нема тепер таких річок, як ти була колись, Десно, нема. Нема ні таємниць на річках, ні спокою. І жаль мене чомусь бере, що вже нема в річках русалок і водяних. Зате багато дачників є тепер…

Благословенна будь, Десно! Згадуючи тебе. Я завжди добрішав, почував себе багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя.

Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, пив твою м’яку веселу сиву воду…

Олександр Довженко

6. Робота з творчою експериментальною папкою проблемного характеру.

Проблема, яку потрібно дослідити: які моральні істини сповідуєте ви, вживаючи звертання у своїх висловлюваннях?

▲▲▲ Етимологічна сторінка.

Чесна людина відзначається високою моральністю. Слово честь утворене від праслов’янського зі значенням шанувати. Як бачимо, первісне значення слова вже розкривало його зміст: чесна людина шанує свою і чужу гідність, вимагає цього й від тих, хто з нею поруч.

На основі етимологічного тексту складіть власне висловлювання на тему «Чесна людина. Яка вона?», вживаючи звертання (публіцистичний стиль).

▲▲ Фотосторінка.

Роздивіться фотографію. Складіть за нею висловлювання «Річка мого дитинства» у художньому стилі. Уживайте риторичні звертання.

▲ Етична сторінка.

Складіть і запишіть речення, у яких у ролі звертань виступали б іменники: історія, пам’ять, правда, щирість, людяність, радість.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, і навичок.

1. Поміркуй! Дай відповідь!

- Поміркуй, у яких стилях мовлення найчастіше вживаються звертання? Чому?

- Поміркуй, чому, вживаючи звертання у своєму мовленні, людина повинна сповідувати моральні цінності: толерантність, доброту, ввічливість, шляхетність та ін.?

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання знань та умінь учнів.

► Рефлексія

- Який висновок ви зробили для себе, побувавши на уроці?

- Які моральні істини будете сповідувати, використовуючи у своєму мовленні звертання?

- Що нового взяли для себе?

- Виведіть моральне правило уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

1) Повторити теоретичний матеріал, скласти лінгвістичне повідомлення (усно).

2) Складіть (письмово) етичні правила вживання звертань у своєму мовленні (високий рівень).

3) Складіть 6 речень на тему «Доброта і порядність», уживаючи звертання (достатній рівень).

4) Випишіть із текстів художньої літератури 5 речень із звертаннями, поясніть їх стилістичну роль (середній рівень)

"Вічна загадка любові". Жіночі образи новели "Три зозулі з поклоном" Г. М. Тютюнника

miybloh — Mon, 22 Dec 2014 17:11:29 GMT

Тема: «Вічна загадка любові». Жіночі образи новели «Три зозулі з поклоном» Г. М. Тютюнника

Культурологічна тема: «…Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові»

Г. Тютюнник

Мета: методом авторської технології особистих вражень охарактеризувати жіночі образи новели «Три зозулі з поклоном» Г. М. Тютюнника;

дати поняття про художню деталь та її інтерпретацію у творі Г. Тютюнника;

формувати вміння учнів досліджувати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати, визначати художню деталь у творі;

розвивати творче мислення, пам′ять, зв′язне мовлення, уяву, вміння аналізувати художні образи на основі особистих вражень;

виховувати повагу до людей з доброю душею, чуйним серцем, творчості письменника, толерантність, гідність

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, презентація, творчі картки, опорний блог «Технологія особистих вражень», ілюстрації

Тип уроку: особистісно орієнтований урок особистих вражень з елементами дослідження

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Епіграфи до уроку:

1) Істинне те, що прекрасне…

О. П. Довженко

2) Горе закохалося в нашу жінку.

О. П. Довженко

1) Робота над змістом епіграфів:

- як ви розумієте вислови О. Довженка? Як співвідноситься їх зміст зі змістом новели Г. Тютюнника?

ІІІ. Презентація теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

1. Моральне гроно уроку: «Справжнє кохання - …цвіте вічно в глибині серця і звідти все життя світить і гріє…» В. М. Думанський

1. Візитна картка новели «Три зозулі з поклоном» (докази учнів).

- «І що я в Господа за людина!!! Ні в чому немає мені ані міри, ані втіхи – ні в любові, ні в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному. Неприкаянний я. Все б вирвати з душі й оновитися, усе б спочатку почати, та несила» (Г. Тютюнник).

- У світобаченні Г. Тютюнника домінував почуттєвий максималізм. Душа не отримувала у відповідь того, чого прагла, не могла вмістити всього, що мала. Його новела «Три зозулі з поклоном» стала наслідком самовираження, звільнення від тяжкої ноші – відчуття власної відчуженості, самотності. За своїми героями Г. Тютюнник мовби ховав себе, своє страждання. У цьому визначальна особливість твору.

- Ще молодим письменник дійшов висновку: «Життя у творчій свідомості письменника начебто роздвоюється: одна площина – існуюче, друга – бажане. Це єдине джерело творчої енергії». Дійсність і мрія одночасно співіснували в ньому; перша змушувала думати, страждати, друга постійно вабила, кликала за собою. Його новела «Три зозулі з поклоном» втілила «ego» письменника – мрію про душевну рівновагу, недосяжну в цьому світі гармонію: «Жити в добрій приязні з небом і землею».

- Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника – це біль, страждання за людину. «Іноді я відчуваю людину як рана - сіль», - писав він у щоденнику.

Г. Тютюнник оновив традицію реалізму в українській літературі радянської доби. Його новела «Три зозулі з поклоном» національна змістом, героями, стилістикою, сягнула вселюдських вимірів. Адже у творі інтерпретується віддзеркалення внутрішнього світу автора: ГАРМОНІЯ – ЗЛАГОДА – ДОБРОТА – УСЕПРОЩЕННЯ та автобіографічний факт (У своєму щоденнику новеліст писав: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли в нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за мого батька і маму. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і

безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки… Ти подивись, яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами… Мабуть, одна вона в цілому світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла»).

2. Літературний контекст учителя.

- Поштовхом до написання твору стала, здавалось, незначна подія.

Факт

Було то влітку 1976 року. До Будинку творчості в Ірпені завітав сліпий бандурист. Із-поміж його пісень уразила «Летіла зозуля через мою хату…». У ній ішлося не так про нещасливе кохання, як про вічне страждання людини. Григір ураз підхопився і побіг до себе в кімнату. Про це розповідають очевидці. (Звучить пісня «Летіла зозуля через мою хату…» у виконанні Ніни Матвієнко).

Летіла зозуля

Через мою хату

Сіла на калині, |

Та й стала кувати | (2)

"Ой, чого ж, зозуле,

Ой, чого ж ти куєш,

Хіба ж ти, зозуле, |

Добро мене чуєш?", | (2)

"Як би не чувала,

То би б я й не кувала,

Про тебе, дівчино, |

Всю правду сказала." | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,

Що ж я наробила,

Козак має жінку, |

А я й плюбила. | (2)

Козак має жінку,

Ще й діточок двоє,

Ще й діточок двоє, |

Чорняві обоє." | (2)

"А я й тих діточок

В найми понаймаю,

З тобой, Марусино, |

В саду й погуляю." | (2)

Гуляв козаченько

Неділю й дві ночі,

Прийшов козаченько |

До дівчини в гості. | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,

Який я й удався,

На чужій сторонці, |

За жінку признався. | (2)

Не так вже й за жінку,

Як за дві дитини,

Розкололось серце |

на дві половини." | (2)

У пошуках істини:

розкрити значення назви новели «Три зозулі

з поклоном»;

дослідити і дати відповіді на запитання:

1) чи життєві обставини сильніші від людини?

2) чи смерть перемогла любов?

ІV. Екскурс у зміст новели «Три зозулі з поклоном»

Г. Тютюнника.

1. Літературне турне «Аналіз змісту новели «Три зозулі з поклоном»

Г. Тютюнника»:

- Що головніше в новелі – зображення подій чи вираження почуттів? Довести цитатами з твору.

- Чи традиційно вирішується в цьому творі ідея: возвеличення найпрекраснішого людського почуття – кохання, у якому кожен залишається чесним перед самим собою, у якому немає й тіні заздрощів і суперництва? Довести цитатами з твору.

- Кого з героїв і чому особливо виділяє автор у новелі? Довести цитатами з твору.

- Крім того, Г. Тютюнник був справжнім «майстром художньої деталі».

Теоретична консультація: художня деталь – це різновид художнього образу, яскрава, промовиста подробиця, яка у творі виконує важливу роль: за її допомогою автор наголошує на чомусь, підсилює його ідейне спрямування, порушує якусь проблему: «жовті кучері з-під чорної хустки», «сльози в очах».

- Яка роль художньої деталі у новелі? Довести цитатами з твору.

- Які образи-символи наявні у творі? Прослідкувати значення цих образів у творі.

Літературний слайд-інтерпретація.

1)В уявленні українців зозуля – багатозначний символ. Вона уособлює сум, тугу за минулим життям, за красою, страждання, перетворення жінки на птаху, віщунку життя, пробудження природи. Це загалом добрий вісник, птах, близький до людської душі. Людина перед смертю просить її переслати вісточку про себе. Може уособлювати нещасливу в коханні чи подружжі дівчину чи жінку. Найбільше легенд про походження зозулі шляхом перетворення з людини (звичайно, жінки). Зозулею стає жінка, яка втратила чоловіка, сина, брата, коханого. Отже, зозуля у новелі – символ смутку, тужливої звістки, туги за життям, минулим.

2) Символіка сосни у новелі багатогранна:

- сосна, посаджена Михайлом (татова сосна), - це символ сліду на рідній землі; живий пам′ятник Михайлові по його смерті;

- як вічнозелене дерево символізує нетлінність пам′яті;

- символ загоєння душевних ран.

3) Символіка числа три у новелі – Михайло передає Марфі «три зозулі з поклоном» - це значить, що він бажає їй щастя, заспокоєння, душевної рівноваги (тобто відпусти, залиши, покинь). Відповідь на проблемне питання.

- Яка композиція новели крізь призму заміщення часових площин як художньому засобі?

V. Робота з авторським літературним блогом «Технологія особистих вражень». Характеристика жіночих образів новели. Робота в групах, парах-враженнях та складання і представлення індивідуальних творчих проектів-роздумів-вражень.

Літературне гроно:

Софія – (з давньогрецької мови) мудра, мучениця

Марфа – (з давньоарамейської мови) володарка, наставниця

Технологія особистих вражень

Мета: розвиток творчих здібностей, критичного мислення учнів; формування власної позиції дітей щодо особливостей змалювання художнього образу у творі.

Основні завдання технології

1) поглиблювати рівень знань учнями змісту художнього твору;

2) розвивати критичне мислення учнів;

3) вчити аналізувати художні образи на основі особистих вражень;

4) створювати власну модель художнього образу на основі прочитаного тексту.

Етапи реалізації технології особистих вражень аналізу художнього образу

І. Оцінні враження.

Оцінити особливості формування:

1) характеру персонажа;

2) поведінки героя;

3) мови літературного персонажа;

4) стосунків головного героя з іншими персонажами.

ІІ. Моделюючі враження.

Скласти і пояснити:

1) діаграму життя (характеру, поведінки) героя;

2) графік долі персонажа;

3) коло міркувань героя;

4) кольорову мозаїку життєвого шляху героїв тощо

ІІІ. Творчі враження.

Скласти прект-роздум-враження за наступною схемою:

1) Вступ. Аналіз ідейного навантаження літературного персонажа

у творі.

2) Аргументи-враження.

3) Основна частина. Розгортання думки (розкриття особистих міркувань-вражень, підтверджених цитатним матеріалом з твору).

4) Висновок (висновки-враження, підтверджені висловлюваннями автора чи літературних критиків).

Завдання групі психологів

Оцінити особливості формування:

1) характеру (стосунків між собою) Софії, Марфи;

2) мови Софії і Марфи.

Завдання групі критиків

Скласти і пояснити:

1) графік долі (кольорова мозаїка життєвого шляху) Софії і Марфи;

2) коло думок героїнь.

Складання і представлення індивідуальних творчих проектів-роздумів-вражень. Робота експертів-дослідників

1) Скласти прект-роздум-враження за наступною схемою:

1) Вступ. Аналіз ідейного навантаження літературного персонажа

у творі.

2) Аргументи-враження.

4) Висновок (висновки-враження, підтверджені висловлюваннями автора чи літературних критиків).

1) Як чули одне одного – Марфа і Михайло?

2) Чому не одружилися Марфа і Михайло, отак один одного чуючи?

2) Робота в парах-враженнях.

Завдання: скласти словесний портрет-враження образу Софії, використовуючи художню деталь

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання знань учнів.

Відповіді на проблемні питання рубрики «У пошуках істини»:

1) чи життєві обставини сильніші від людини?

2) чи смерть перемогла любов?

Постскриптум: новела звучить як притча: любов – почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моральних устоїв і принципів. Вона дається вищою силою, тому залишається поза осудом чи запереченням. Її можна тільки приймати чи ні. Але в будь-якій інтерпретації вона має право на існування. У новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнник спробував розгадати «вічну загадку любові»; як писав І. Дзюба, «незбагненність призначення однієї людини іншій».

- «… Мало – бачити. Мало – розуміти. Треба любить. Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові» (Г. Тютюнник).

VІІ. Домашнє завдання.

Для критиків: подивитися художній фільм за твором Г. Тютюнника «Три плачі над Степаном». Створити презентацію власних роздумів на основі побаченого.
Для режисерів: створити режисерську роботу-проект «Художній фільм за новелою «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника».