Персональний блог

тести з української літератури

miybloh — Sun, 23 Aug 2015 16:38:16 GMT

Підсумкова

контрольна робота з української літератури в 11 класі

1. Хто із зазначених українських митців належав до генерації українських митців 20-30 років ХХ століття «Розстріляне відродження».

А) Леся Українка, Микола Хвильовий, Олександр Довженко, Григорій Косинка;

Б) Юрій Яновський, Валер′ян Підмогильний, Михайль Семенко, Микола Куліш;

В) Микола Зеров, Іван Багряний, Максим Рильський, Осип Назарук;

Г) Лесь Курбас, Остап Вишня, Євген Плужник, Осип Турянський, Олесь Гончар;

Д) Григорій Косинка, Юрій Яновський, Павло Тичина, Григір Тютюнник

2. Хто з українських письменників увів в українську літературу поняття «кларнетизм».

А) М. Рильський;

Б) Михайль Семенко;

В) П. Тичина;

Г) М. Зеров;

Д) М. Драй-Хмара

3. Поетичний твір М. Драй-Хмари «Лебеді» за жанром

А) ліричний вірш;

Б) пісня;

В) сонет;

Г) балада;

Д) романс

4. Одним із основних гасел літературної дискусії 1925 – 1928 рр. було

А) «У справжньому творі має бути думка, а не бездарні візерунки»;

Б) «Письменник – не американська машинка, а твори його не полтавські галушки»;

В) «Прогрес мистецтва доводять факти, а не логічні доводи»;

Г) «Геть від Москви! Дайош психологічну Європу»;

Д) «В суперечках народжується істина»

5. У творчості Юрія Яновського домінує поетика

А) імпресіонізму;

Б) експресіонізму;

В) неоромантизму;

Г) футуризму;

Д) неореалізму

6. Валер′ян Підмогильний входив до угруповання

А) «Гарт»;

Б) «Плуг»;

В) «Ланка»;

Г) ВАПЛІТЕ;

Д) ВУСПП

7. У вірші «Вишні» Б.-І. Антонич використав художній образ із твору

А) Івана Франка;

Б) Лесі Українки;

В) Тараса Шевченка;

Г) Миколи Вороного;

Д) Павла Тичини

8. До «празької поетичної школи» належать усі названі митці, окрім

А) Юрія Клена;

Б) Олени Теліги;

В) Олега Ольжича;

Г) Євгена Плужника;

Д) Оксани Лятуринської

9. Установіть відповідність

Герой твору Репліка

1. Штранцінгер А) Хай згину, а людського тіла не буду їсти…

2. Оглядівський Б) Самітна людина ніколи не може бути

щаслива.

3. Ніколич В) Замкнув увесь біль у темряві своїх очей

і своєї душі і скам′янів.

4. Бояні Г) Велика ясність засяяла в його очах і на

обличчі.

Д) Силкувався війнути теплим подихом... на

його руки й дати йому частину своєї душі.

10. Установіть відповідність

Герой Зовнішня (внутрішня) характеристика

1. Батько («Зачарована Десна») А) … здорові темні руки, патьоки на шиї і

скронях і зморшки на чолі також не по

літах… тяжкий сором і гнів розпинали

його душу.

2. Дід («Зачарована Десна») Б) … З нього можна було писати лицарів,

богів, апостолів, великих учених чи сіячів

він годивсь на все.

3. Василь Кравчина В) … Більш за все на світі любив він сонце…

(«Україна в огні») любив кашляти. Кашляв він часом так

довго й гучно, що, скільки ми не

старалися, ніхто не міг його як слід

передражнити…

4. Лаврін Запорожець Г) … Такого ще не бачив ні український

(«Україна в огні») місяць, ані зорі… Він один знищив

половину ворожих автоматників.

Д) … Орудував він косою, як добрий

маляр пензлем чи ложкою, - легко

і вправно. Коли б його пустити з косою

просто, він обкосив би всю земну кулю.

16. Розкрийте одну з поданих тем (власне висловлювання не менше 100 слів):

1) «З любові – творчість, з любові – щастя людське» (за новелою «За мить щастя» Олеся Гончара);

Підсумкова

контрольна робота з української літератури в 11 класі

1. Які українські митці належали до літературного угруповання ВАПЛІТЕ?

А) О. Корнійчук, І. Ле, І. Кулик, І. Микитенко, Б. Коваленко;

Б) М. Хвильовий, О. Довженко, П. Тичина, В. Сосюра, М. Йогансен;

В) М. Хвильовий, О. Досвітній, М. Яловий, А. Любченко, М. Куліш;

Г) М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, О. Бургардт, М. Драй-Хмара;

Д) Л. Старицька-Черняхівська, В. Підмогильний, Г. Косинка, Є. Плужник

2. На «деструктивно-конструктивній теорії» ґрунтувався літературний напрямок

А) неокласицизм;

Б) футуризм;

В) неоромантизм;

Г) імпресіонізм;

Д) експресіонізм

3. Футуристи відмовлялися у своїх творах від

А) культу надлюдини, яка за допомогою науки й техніки змінює світ;

Б) сміливого експериментування з художньою формою;

В) захоплення індустріальними пейзажами;

Г) культивування античних форм і образів;

Д) перенесення уваги з людини на механізми

4. Головна ідея новели Ю. Яновського «Подвійне коло» полягає в настанові

А) поганого чоловіка в побратими не бери;

Б) не май вірного, не будеш мати зрадного;

В) чого сам собі не зичиш, тому і другому не жадай;

Г) тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду;

Д) не знаючи броду, не лізь у воду

5. У творах екзистенціалізму увагу зосереджено передусім на

А) мінливості вражень і відчуттів героя;

Б) існуванні людини наодинці з буттям;

В) правдивості у відтворенні дійсності;

Г) формальних аспектах і урбанізації;

Д) незвичайних обставинах і характерах

6. Справжнє прізвище Остапа Вишні

А) Фітільов;

Б) Рудченко;

В) Тобілевич;

Г) Губенко;

Д) Очерет

7. Події в комедії «Мина Мазайло» розгортаються в такій послідовності:

А) телеграма до Курська – приїзд тьоті Моті – звільнення з посади Мазайла – навчання «правильних проізношеній»;

Б) звільнення з посади Мазайла – телеграма до Курська – приїзд тьоті Моті – навчання «правильних проізношеній»;

В) телеграма до Курська – навчання «правильних проізношеній» - приїзд тьоті Моті – звільнення з посади Мазайла;

Г) приїзд тьоті Моті – телеграма до Курська – звільнення з посади Мазайла – навчання «правильних проізношеній»;

Д) телеграма до Курська – звільнення з посади Мазайла – навчання «правильних проізношеній» - приїзд тьоті Моті

8. Композиційною особливістю повісті-поеми О. Турянського «Поза межами болю» є

А) розповідь від першої особи;

Б) поділ твору на глави з епіграфами;

В) кульмінація на початку твору;

Г) зміщення часових площин;

Д) наявність кількох сюжетних ліній

9. Установіть відповідність

Герой Зовнішня (внутрішня) характеристика

1. Денис Сірко А) Високий, як батько, дебелий красень.

Молодий – років 25. На ньому

військовий старий френч, на ногах

ічаги, на голові набакир кепка, а з-під

неї буйний чуб кучерявиться.

2. Многогрішний Б) Юнак – 25 літ, русявий, атлет, авіатор

тчк… Суджений на 25 років тчк…

3. майор Медвин В) … Дебелий, спокійний голос.

Батьківський. Такий сердечний, а

гуде, як із барила… Кремезний,

броватий, волохаті груди в пазусі.

4. Гриць Сірко Г) Золотий чоловік, пантовщик – яких

мало! І от такий, можна сказати,

хрест несе. Мало, що Бог дав

жіночку, так ще й «їроплану» кинув.

Д) Він дисциплінований, і точний, і не

схильний вдаватись у дрібниці. Тим

часом не марнує часу на теревені…

10. Установіть відповідність

Символ Назва твору

1. Соняшник А) «Сеньйорито акаціє, добрий вечір»;

2. Вишита сорочка Б) «Задивляюсь у твої зіниці»;

3. Червоні блискавиці В) «Балада про соняшник»;

4. Осінь Г) «Два кольори»;

Д) «Я…»

11. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. Омоніми А) І знову степ. І знову даль розлога.

І я мовчу. І дяк уже мовчить.

Ідеш, ідеш… дорога та й дорога.

Ідеш, ідеш… Хоч би вже відпочить.

2. Оксиморон Б) … Про це писали так і в риму,

Зучили вздовж і вперехрест.

Але ж ота дорога з Риму

Якихось кілька сотень верст.

3. Фразеологізми В) Із тих усіх дякових балачок

Усе частіше згадую єдину –

Ту найсумнішу втіху, далебі:

Комусь на світі гірше, як тобі.

4. Анафора Г) Іду. Бреду. Захочу, то й спочину.

Розбиті ноги остуджу в росі.

Ніхто мені не дивиться у спину.

Я йду. Людина. Я така, як всі.

Д) Бенкетував, сідав на шию хлопу,

Пускав дівчат по світу без коси.

Стріляв козуль, возив пшоно в Європу

І на поташ випалював ліси.

15. Що таке умовність зображення? У яких творах українських письменників вона проявляється? Наведіть приклади.

16. Розкрийте одну з поданих тем (власне висловлювання не менше 100 слів):

1) «І давнина, і сучасність» - так сказав митець (П. Загребельний) про світ своїх зацікавлень. Це властивість таланту, що мислить широкими історичними категоріями…» (В. Фащенко).

Підсумкова

контрольна робота з української літератури в 11 класі

1. Використання тем, сюжетів, образів, мотивів міфології, античності, ренесансу, класицизму, споглядання гармонії природи, краси витворів мистецтва – основні риси

А) футуризму;

Б) імпресіонізму;

В) екзистенціалізму;

Г) неокласицизму;

Д) романтизму

2. Новела «В житах» Г. Косинки за стильовими ознаками споріднена з твором

А) «Камінний хрест» В. Стефаника;

Б) «Intermezzo» Михайла Коцюбинського;

В) «Каторжна» Б. Грінченка;

Г) «По дорозі в Казку» Олександра Олеся;

Д) «Лісова пісня» Лесі Українки

3. До жанрових ознак усмішки належать

А) поєднання побутових замальовок, жанрових сценок з авторськими відступами, лаконізм, дотепність;

Б) яскраво виражена мораль, зображення великого проміжку часу, висміювання вад суспільства;

В) динамічний сюжет, несподівана розв′язка, психологізм, потужний ліричний струмінь, пейзажі;

Г) наявність кількох сюжетних ліній, авторські відступи, дотепність, лаконізм, елементи фантастичного;

Д) невеликий обсяг, дотепність, наявність конфлікту, детальне змалювання характеру героя в його розвитку.

4. Тема роману «Тигролови» Івана Багряного – зображення

А) радянських політв′язнів;

Б) протистояння людини-особистості тоталітарній системі;

В) красивого почуття кохання Григорія і Наталки;

Г) способу життя українців-переселенців на Далекому Сході;

Д) складного життя людини на тлі краси Уссурійського краю.

5. Виконання Запорожцями материної пісні на попелищі символізує

А) кінець війни;

Б) проводи вцілілих родичів на війну;

В) оплакування загиблих родичів;

Г) ушанування матері в день її народження;

Д) нездоланність українського народу.

6. Вірш «О земле втрачена, явися…» В. Стуса написано

А) ямбом;

Б) хореєм;

В) дактилем;

Г) амфібрахієм;

Д) анапестом

7. У назві збірки «Веселий цвинтар» В. Стуса використано

А) метонімію;

Б) синекдоху;

В) оксиморон;

Г) персоніфікацію;

Д) алітерацію

8. Завуальований драматизм суспільних колізій у новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника стає помітним із

А) репліки сина про складання сесії;

Б) поведінки дядька Левка;

В) вечірок у Михайловому домі;

Г) стосунки Марфи і Карпа Яркових;

Д) скупих відомостей про Сибір

9. Установіть відповідність

Назва твору Мотив

1. «Я…» А) любов до України-матері;

2. «Балада про соняшник» Б) самоствердження людини;

3. «Задивляюсь у твої зіниці» В) кохання зрілої людини;

4. «Сеньйорито акаціє, добрий Г) доля людини й материнська любов;

вечір» Д) відкриття краси мистецтва

10. Установіть відповідність

Художній засіб Приклад

1. Неологізм А) Десь сіре поле в чорних круках,

Що пророкують: «Кари! Кар!»

2. Оксиморон Б) Та ще заграв глухих за плечима

Твоїми тремтіння:

Всі принади твоєї страшної краси.

3. Алітерація В) Безмежжя! Зачарований тобою,

Пливу в тебе! В твій п′яний синій хміль!

4. Риторичне звертання Г) Співа трава, ніким ще не зім′ята,

І вабить сном солодких таємниць.

Д) Ніби в морок душі, в її цвинтарно-

мертвий спокій…

Після чарки отрути влітає сонячний чміль.

16. Розкрийте одну з поданих тем (власне висловлювання не менше 100 слів):

1) У чому полягає драма любові Марусі Чурай (за однойменним романом у віршах Ліни Костенко)

тести з української мови 11 клас

miybloh — Sun, 23 Aug 2015 16:23:34 GMT

Підсумкова

контрольна робота з української мови (11 клас)

1. Продовжіть речення. Морфологія – це…

А) словниковий склад мови;

Б) розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови;

В) розділ науки про мову, що вивчає речення;

Г) розділ науки про мову, що вивчає морфемний склад мови.

2. Назвіть рядок, у якому всі іменники мають лише форму однини:

А) ліс, річка, озеро, море, болото;

Б) край, кущ, рушник, твір, мед;

В) бензин, комашня, бетон, боротьба, дітвора;

Г) сметана, дріб, вікно, осокір, насіння.

3. Визначте, за якою ознакою іменники української мови поділяються на відміни:

А) за родом та закінченням у називному відмінку;

Б) за числами і закінченнями;

В) за лексичним значенням і закінченням;

Г) за родом, числом і закінченням.

4. З′ясуйте, у якому рядку всі прикметники належать до одного розряду:

А) нічний, гірський, науковий, Надійчин, довгий;

Б) батьків, сестрин, Софіїн, дідів, Тарасів;

В) дерев′яний, паперовий, лагідний, братів, чарівний;

Г) Маріїн, батьківський, зелений, земляний.

5. З′ясуйте, у якому рядку при утворенні вищого ступеня у всіх прикметниках відбуваються звукові зміни приголосних:

А) легкий, боязкий, ковзкий, різний;

Б) довгий, тугий, важкий, в′язкий;

В) близький, низький, дорогий, вузький;

Г) рідний, веселий, вузький, природний.

6. Визначте речення, у якому займенник є частиною складеного іменного присудка:

А) Я був не я. Лиш мрія, сон (П. Тичина).

Б) Чом ти, березо, така журлива? (Леся Українка)

В) І кожний з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко).

Г) …Ти в плузі – паном. Твій переліг – уся земля… (І. Драч)

7. З′ясуйте, у якому рядку всі дієслова з не пишуться разом:

А) не/вгавати, не/зчутися, не/минати, не/знати;

Б) не/злюбити, не/славити, не/зрозуміти, не/доїдати;

В) не/навидіти, не/добачати, не/вгавати, не/волити;

Г) не/дійти, не/славити, не/хотіти, не/заманити.

8. Визначте рядок, у якому всі словосполучення утворено підрядним зв′язком узгодження:

А) людська щирість, вічним покликом, вечірнє місто, вимитий дощем;

Б) чарівна сопілка, духмяними пахощами, цікавого співбесідника, творче завдання;

В) українська пісня, родючих земель, пора надій, житнім колоскам;

Г) доброзичливе ставлення, творчих злетів, осяяний сонцем, волошкові очі.

9. Відокремленим означенням ускладнено речення:

А) Білі стіни будинку вертають мені притомність (М. Коцюбинський).

Б) Вона наповняла весь двір, таїлась в деревах, залягла по глибоких блакитних просторах (М. Коцюбинський).

В) Погашу лампу, і сам потону у чорній пітьмі (М. Коцюбинський).

Г) Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця (М. Коцюбинський).

10. Установіть відповідність

Тире ставиться

1. На місці пропущеного члена речення А) Думки – вічна енергія.

2. Перед узагальню вальним словом Б) Хто – за Богдана, хто –

за короля. А він - за тих,

которії не проти.

3. При відокремленій прикладці В) Цілюще зілля, отруї, дання -

все знала баба.

4. У безсполучниковому складному Г) Кінчається пам′ять –

Реченні кінчається нація.

Д) Хата ховається в густому

садку, де старі дерева –

високі черешні, густі сливи –

зовсім накривають її своїм

гіллям.

11. Установіть відповідність між видами односкладних речень та їх прикладами:

1. Безособове А) Катуєм тишу пустодзвонами,

себе не чуємо у хорі.

2. Означено-особове Б) Готуй літом сани, а зимою

воза.

3. Неозначено-особове В) А он розпинають вдову

за подушне.

4. Узагальнено-особове Г) Свята печаль, печаль без

гіркоти.

Д) Все тихше й тихше.

12. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикладами:

1. Складносурядне А) Душа летить в дитинство, як

у вирій, бо їй на світі тепло

тільки там.

2. Складнопідрядне Б) В тобі так гарно пахло

давниною, рутою, м′ятою,

любистком, і добра щедра піч

твоя пахла стравами, печеним

хлібом…

3. Безсполучникове В) Зібралася купка мстивих

ненажер-бояр і вирішує долю

її сина, її роду, усіх полян.

4. Складне речення з різними Г) Як будеш живий, не забувай

видами зв′язку мене, я тебе ніколи не забуду.

Д) Лиш тихий розпач: вмерти не

дали.

13. Відредагуйте речення.

1) Комп′ютеризація – найбільш характерніша ознака нашого часу.

2) Найбільш дотепнішим був виступ ліцеїстів.

3) Самі передові фермерські господарства одержали високий урожай зернових.

14. Зробіть морфологічний розбір виділеного слова.

Вдень, важко розпластавши на зморених очеретах крила, шерхло дихала порепаними губами гаряча юга, почали на плавні падати грози.

15. Виконайте синтаксичний розбір складного речення.

Коли побачила мати, що й сини вже повсідалися на коней, кинулася вона до меншого, що мав ще в обличчі більше якоїсь ніжності (М. Овчаренко).

16. Складіть власне висловлювання у публіцистичному стилі (не менше 100 слів) на одну з поданих тем:

1) Людина і війна – поняття несумісні.

2) Добро зберігає людство на Землі.

3) Краса – змагання до досконалості

Підсумкова

контрольна робота з української мови (11 клас)

1. З′ясуйте, з яким відмінком збігається форма знахідного відмінка множини в іменниках – назвах істот:

А) з формою давального однини;

Б) з формою родового множини;

В) з формою орудного однини;

Г) з формою місцевого однини.

2. З′ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за родами:

А) степи, лінії, витрати, квіти, сани;

Б) очі, чоботи, пригоди, примхи, барви;

В) канікули, ковзани, штани, дріжджі, оглядини;

Г) очі, ножиці, яблука, друзі, двері.

3. Назвіть рядок, у якому прикметники при відмінюванні мають закінчення як твердої, так і м′якої групи:

А) рідний, веселий, вузький, природний;

Б) синій, крайній, давній, ранній;

В) блідолиций, довголиций, круглолиций, білолиций;

Г) середній, художній, вчорашній, колишній.

4. Назвіть рядок, в якому всі займенники пишуться через дефіс:

А) аби/кого, де/кого, ні/хто, будь/з/ким;

Б) де/в/чому, ні/який, аби/чим, хтозна/з/кого, де/кому;

В) хтозна/чим, будь/кого, що/небудь, казна/хто;

Г) будь/з/ким, хто/небудь, де/який, казна/в/кого.

5. З′ясуйте, у якому рядку всі займенники відмінюються як прикметники твердої групи:

А) якийсь, чийсь, кожний, що-небудь;

Б) наш, котрий, деякий, такий;

В) чий, абихто, мій, цей, якийсь;

Г) хтось, нічий, ніякий, якийсь.

6. Назвіть рядок, у якому всі дієприкметники пасивного стану:

А) зів′ялий, розквітлий, працюючий, квітуючий;

Б) невстигаючий, позеленілий, пройдений, сягаючий;

В) збентежений, зроблений, перечитаний, зшитий;

Г) тертий, шитий, сяючий, вируючий.

7. Визначте, у якому рядку допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів:

А) говориш, купаєшся, свистиш, колються;

Б) клеють, бажаєш, хочеш, гудуть;

В) відкриєш, хилишся, збіжать, стежиш;

Г) біжать, сподіваються, ховаються, летиш.

8. Визначте рядок, у якому всі словосполучення утворено підрядним зв′язком керування:

А) написання книжки, радість зустрічі, характеристика учня, розділ підручника;

Б) стрілка годинника, поїздка до Києва, промені сонця, непорушна дружба;

В) зустріч з прекрасним, невичерпне джерело, пошуки істини, почуття відповідальності;

Г) дорога додому, залюблений у життя, багатогранна особистість, центр столиці.

9. Визначте рядок, у якому подано складносурядне речення:

А) Пливе обабіч шляху жовта і червона пшениця і аж на горбку зупиняється біля озерця рожевого маку.

Б) Тихо, сонячно і мляво, а дерева гойдаються від верхів′я до самої води, стрибають, мов на якомусь фантастичному екрані.

В) Вузенька стежечка щезала часом серед кам′яної пустелі або ховалась під виступом скелі.

Г) Під вечір Десна геть омолодилася, причепурилась, позализувавши залишки своїх зморшок на поверхні, й ніби зупинила і без того принишклий плин.

10. Установіть відповідність між членами речення і виділеними у прикладах словами:

1. Присудок А) На погребні любив спати дід.

2. Означення Б) Святий Феодосій більш скидався на

батька.

3. Додаток В) Пахнув дід теплою землею і трохи

млином.

4. Обставина Г) Любив дід гарну бесіду й добре

слово.

Д) От колись була риба, щоб ви

знали.

11. Установіть відповідність між видами односкладних речень та їх прикладами:

1. Безособове А) Мені було не до начальства.

2. Неозначено-особове Б) Не відводьмо убік очей і готуймося

до спокути.

3. Узагальнено-особове В) Ніч. Вулиця. Ліхтар. Аптека.

4. Називне Г) З жита сьогодні частіше виготовляють

пластівці.

Д) Не насушиш насіння – посушиш

голову.

12. Установіть відповідність між типами складних речень та їх прикладами:

1. Складносурядне А) Але це ішла не тітка Дарка, бо в двері

хтось тихенько постукав.

2. Складнопідрядне Б) Знайомий світ і вужчав, і ширшав перед

нею і обдавав її то страхом, то надіями.

3. Безсполучникове В) А коли блискавка згасла, ми побачили

інший огонь – біля самого яру,

заломивши руки, горіло скалічене

дерево.

4. Складне речення з Г) Тепер уже на Обмінну й не думай

різними видами зв′язку вискочити: зачувши волю, вона шкірить

на мене зуби й хвицається…

Д) Двері відчинились, і ми всі з подивом

побачили на порозі зніяковілу Любу.

13. Відредагуйте речення.

1) Я тепер дивлюся на все другими очима.

2) Ви не скажете, котре сьогодні число?

3) У другий раз будеш розумнішим.

14. Зробіть морфологічний розбір виділеного слова.

Вдень, важко розпластавши на зморених очеретах крила, шерхло дихала порепаними губами гаряча юга, почали на плавні падати грози.

15. Виконайте синтаксичний розбір складного речення.

Сонце сіло, луки димчасто синіли, а над лісом беззвучно, загрозливо росла кошлата грива невидимого вороного, що застиг перед велетенським стрибком на небо (В. Дрозд).

16. Складіть власне висловлювання у публіцистичному стилі (не менше 100 слів) на одну з поданих тем:

1) Як підрубаєш душу, то зрубаєш все.

2) Екологія природи починається з екології душі.

3) Гідність людської душі.

ліна Костенко, урок, 11 клас

miybloh — Fri, 26 Dec 2014 12:57:48 GMT

Тема. «Гармонія крізь тугу дисонансів». Лейтмотиви поезії Ліни Костенко

Культурологічна тема:

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

Мета: ознайомити учнів з художніми особливостями поезії Ліни Костенко; охарактеризувати поетичне кредо поетеси; з’ясувати найхарактерніші ознаки лірики Ліни Костенко; розкрити ідейний зміст інтимної та філософської лірики на прикладі віршів «Життя іде і все без коректур», «Вже почалось, мабуть, майбутнє», «Вечірнє сонце, дякую за день», «Світлий сонет», «Розкажу тобі думку таємну», «Цей ліс живий…», «Шипшина важко віддає плоди…»; удосконалювати вміння аналізувати поетичні твори, навички дослідницької роботи; розвивати пам’ять, логічне й образне мислення та мовлення; збагачувати словниковий запас учнів новою лексикою; виховувати любов до рідного слова, природи, поезії, естетичні смаки, позитивне мислення; шляхом компаративного аналізу розкрити ознаки інтимної лірики Ліни Костенко, Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Лесі Українки

Обладнання: портрет Ліни Костенко, таблиці, опорні схеми, «Словничок іншомовних слів», картки із завданням, зразки поезій, картки-асоціації, вислови, завдання для творчої роботи

Тип уроку: інтерактивний урок з елементами зовнішнього незалежного тестування та компаративного аналізу

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Поетична хвилинка.

Виразне читання вірша Ліни Костенко «Доля».

Доля

Наснився мені чудернацький базар:

Під небом у чистому полі,

Для різних людей,

Для щедрих і скнар,

Продавалися різні долі.

Одні були царівен не гірш,

А другі – як бідні Мільйони.

Хто купляв тобі Долю за гріш.

А хто – і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто – золотом золотим.

А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,

До покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя смутне,

Душею покликала очі.

- Ти все одно не візьмеш мене, -

Сказала вона неохоче.

- А може, візьму?

- Ти собі затям,

Сказала вона суворо –

За мене треба платити життям,

А я принесу тобі горе.

- То хто ж ти така?

Як твоє ім’я?

Чи варта такої плати?

- Поезія – рідна сестра моя.

Правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

Минула ніч. І скінчився сон.

А доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Характеристика поетичного креда Діни Костенко. Робота зі схемою.

Поетичне кредо Ліни Костенко

протест служіння викриття засудження

проти правді антигуманності варварської

ідеологічного діяльності

тиску людини на

землі

Проблемне питання: як же треба жити?

2. Вправа-пояснення випереджального характеру.

а) користуючись опорними схемами, охарактеризувати ознаки лірики Ліни Костенко.

Найхарактерніші ознаки лірики Ліни Костенко

1) проблемно-тематичні обшири: людина в усьому багатстві її проявів;

2) образне мислення – умовно-асоціативне, метафоричне;

3) Мотиви поезії:

а) мотив дитинства, вбитого війною;

б) іронія історії, парадоксальний зв’язок часів;

в) мотив intermezzo, єднання людини з природою;

г) мотив апокаліпсису, зникання життя, викликаного людським нерозумством;

д) мотив любові як прекрасної стихії ніжності й осяяння душі.

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Словникова робота.

Завдання: користуючись словником іншомовних слів, з’ясувати значення слів:

гармонія, дисонанс, лейтмотив

2. Пояснення вислову «Гармонія крізь тугу дисонансів». Визначити художній засіб, ужитий у висловлюванні.

V. Епіграфи до уроку:

1) Щастя треба – на всякий випадок,

Сили треба – на цілий вік.

Ліна Костенко

2) Поезія – рідна сестра моя.

Правда людська – наша мати.

Ліна Костенко

VІ. Сприйняття нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Ліна Костенко заговорила в поезії власною, тільки їй притаманною мовою, її твори, кожен із котрих унікальний по-своєму, довели, що українській ментальності, окрім емоційності й ліризму, притаманні прагнення чину, воля й інтелект, бо саме вони становлять основу її художньої образності. ЇЇ висхідна лінія: П. Куліш – Леся Українка – М. Рильський, поєднання неоромантичних устремлінь із нахилом до неокласичної гармонії й рівноваги. «Поезією мислення» називають критики творчість поетеси.

VІІ. Робота над змістом поезій.

Тематичні епіцентри творчості

Пам’ять

Творчість Гармонія Природа

Любов

1. Аналіз філософської лірики Ліни Костенко методом «обрамлення».

Пам’ять Творчість

1) «Вже почалось, мабуть, майбутнє» «Вечірнє сонце, дякую за день»

2) «Життя іде і все без коректур»

Проблемне питання: як же треба жити?

2. Робота в групах.

Девіз: Руки на клавіші слова кладу (Ліна Костенко)

І група дослідників

Завдання: дослідити художні особливості поезії «Вже почалось, мабуть, майбутнє».

Визначити символіку поезії «Вечірнє сонце, дякую за день».

Дати відповідь на питання: які вічні моральні істини сповідує Ліна Костенко у творах?

ІІ група дослідників

Завдання: дослідити художні особливості поезії «Життя іде і все без коректур».

Скласти кольорову характеристику поезії «Вечірнє сонце, дякую за день».

Дати відповідь на запитання: яке почуття є головним у віршах?

На основі опрацьованих творів дати відповідь на проблемне запитання: як же треба жити?

3. Аналіз інтимної лірики Ліни Костенко.

Девіз: Це тихе сяйво над моєю долею (Ліна Костенко)

Любов

1) «Світлий сонет»

2) «Розкажу тобі думку таємну»

4. Запитання для роботи над текстом віршів:

а) чому, попри драматизм стану ліричної героїні у вірші «Світлий сонет», загальний настрій поезії оптимістичний?

б) яким ви уявляєте собі щасливе кохання?

в) розкрийте символіку назви вірша «Світлий сонет».

г) яким ви бачите почуття кохання «на сьогодні», «на завтра», «навік» у поезії «Розкажу тобі думку таємну»?

д) який настрій домінує в поезії?

е) яка головна думка вірша «Розкажу тобі думку таємну»?

є) Зіставте вірші «Світлий сонет» і «Розкажу тобі думку таємну»: що в них спільне, а що відмінне? Дослідіть художні засоби цих поезій (робота за варіантами).

Проблемне питання: нерозділене кохання – це драма душі. То в чому ж щастя?

5. Компаративний аналіз інтимної лірики Ліни Костенко, Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарки, Лесі Українки.

«Монолог крізь століття»

Данте Аліг’єрі

ХІІІ – ХІV століття

Інтимній ліриці Данте притаманне глибоке почуття любові, де ідеалом є самозречення. Найвище цінує поет духовну красу. Таким постає кохання Данте в його книзі «Нове життя».

Поет розповідає історію свого кохання до Беатріче.

У його віршах кохана – не стільки жива людина, скільки ідеал: це втілення ідеальної краси, чистоти, шляхетності. Почуття поета виражаються у схилянні перед цими високими чеснотами. Душа дівчини облагороджує всіх, хто до неї наближається:

В очах своїх вона несе кохання, -

На кого гляне, всі блаженні вмить;

Як десь іде, за нею всяк спішить,

Тріпоче серце від її вітання.

Він блідне, никне, множачи вітання.

Спокутуючи гріх свій, самохіть,

Гординя й гнів від неї геть біжить.

О донни, як їй скласти прославляння?..

Франческо Петрарка

ХІV століття

У «Піснях» Петрарки звеличена жіноча душа, показаний її шляхетний вплив на людську особистість. Поет розповідає про своє кохання до Лаури.

Герой «Пісень» живе напруженим внутрішнім життям. Любов поглинає його душу повністю. Петрарка ставить високі моральні вимоги до свого кохання, прагне, щоб воно було лише глибоким.Поет боїться, щоб його кохання не затьмарила низька приземлена пристрасть.

Щасливі квіти й благородні трави,

Прим’яті Донною на самоті;

Пісок, що береже сліди святі

Чудових ніжок під листком купави…

Леся Українка

ХІХ століття

Інтимній ліриці Лесі Українки притаманна глибина почуттів людини, їхня суперечливість і неоднозначність. Особлива низка поезій, присвячених її взаєминам із Сергієм Мержинським – «лірична драма» кохання. Ці твори розкривають благородство інтелігентної дівчини, її відданість близькій людині, порядність, моральну чистоту, високі помисли і пориви.

«Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами»

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію… Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя?.. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер, я пішла до тебе всею душею як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе, з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе… Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!..

Підсумкове запитання: що спільне і що відмінне в інтимній ліриці згаданих поетів із творами Ліни Костенко?

6. Робота з порівняльною таблицею «Монолог крізь століття»

Критерії оцінки	ХІІІ – ХІV ст.	ХІV ст.	ХІХ – ХХ ст.	ХХ ст.
Критерії оцінки	Данте Аліг’єрі	Франческо Петрарка	Леся Українка	Ліна Костенко
Ідея творів
Кольорова гама, музикальне оформлення
Моральні цінності
Основні мотиви
Позиція автора в контексті віршів
Висновки

7. Природа

1) «Цей ліс живий…»

2) «Я вранці голос горлиці люблю»

3) «Шипшина важко віддає плоди»

Лабораторна робота з картками-асоціаціями.

Картка-асоціація

1. Назва вірша.

2. Ліричний герой, його почуття.

3. Внутрішній конфлікт ліричного героя.

4. Кольорова гама поезії.

5. Мінор чи мажор мелодії вірша.

6. Художня чарівність твору.

7. «Енергія» вірша.

8. Життєві цінності.

9. Художній прийом в основі поезії.

10. Ваші почуття, навіяні поезією.

8. Практична робота. Робота в парах.

Завдання: виписати афоризми з поезій Ліни Костенко, пояснити їх зміст.

І пара: «Вже почалось, мабуть, майбутнє»

ІІ пара: «Життя іде і все без коректур»

ІІІ пара: «Світлий сонет»

ІV пара: «Я вранці голос горлиці люблю»

V пара: «Вечірнє сонце, дякую за день»

9. Творча робота.

1) Зобразити графічну модель поезії (однієї на вибір із вивчених на уроці). Пояснити свій вибір.

2) Розкрити тему «Природа як джерело духовного здоров’я» або «Любов – це тихе сяйво над моєю долею», склавши твір-роздум чи поезію.

10. Перевір себе! Завдання з елементами зовнішнього тестування.

1. З якої поезії Ліни Костенко взято слова? Пояснити їх значення: ерзац, фронди, жиронди, синтетика, тендітний, етика.

2. Закінчте рядки віршів Л. Костенко. Вкажіть назви поезій.

А) Людині бійся …,

Бо в цьому схибиш – то … .

Б) Не забувайте …,

Воно вже …!

В) Нехай тендітні …

Торкнуть вам … .

Г) І то чому: бо любить …,

А вірність має … .

3. Вкажіть назви поезій, з яких виписано афоризми. Поясніть їх значення.

А) Людині бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш - то уже навіки.

Б) Той несказанний камертон природи,

Де зорі ясні і де тихі води.

В) Вечірнє сонце, дякую за всіх,

Котрі нічим не осквернили душу.

Г) Не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі.

4. Визначте художні засоби кожного рядка з поезій Ліни Костенко. Вкажіть назви поезій.

А) Нехай тендітні пальці етики

Торкнуть вам серце і вуста.

Б) Час летить, не стишує галопу.

В) Багряне сонце сутінню лісною

У просвіт хмар показує кіно.

Г) Це не сльози – це квітуча вишенька.

Що на світанку струшує росу.

5. Визначте ідею поезій Л. Костенко. Поясніть назви цих віршів (одним реченням).

А) «Життя іде і все без коректур».

Б) «Шипшина важко віддає плоди».

ІХ. Підсумок уроку. Розвиток творчої рефлексії.

Анкета

1. Чи задоволений ти результатом своєї роботи, процесом уроку? Чому?

2. Що ти зрозумів і дізнався нового?

3. Що найбільше здивувало? Що сподобалося, не сподобалося? Чому?

4. Чи досягнув ти поставленої мети?

5. Які нові запитання з’явилися у тебе?

6. Склади резюме уроку (2 – 3 речення).

Х. Оцінювання діяльності учнів на уроці.

ХІ. Домашнє завдання.

1. Скласти діалог між вами і Ліною Костенко (Данте Аліг’єрі, Франческо Петраркою, Лесею Українкою) за вибором учня.

2. Опрацювати одну на вибір поезію, (що не вивчали на уроці) Ліни Костенко. Скласти рецензію на цю поезію.

3. Підготувати 10 запитань, які вам хотілося б поставити поетесі.

урок української літератури, 10 клас

miybloh — Fri, 26 Dec 2014 12:52:11 GMT

Тема. Двосвіття Мавки і Лукаша у драмі-феєрії «Лісова пісня»

Лесі Українки

Культурологічна тема: 1) Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає…

Леся Українка

2) А тільки – смутно, що не можеш ти

Своїм життям до себе дорівнятись.

Леся Українка

Мета: охарактеризувати двосвіття образів Мавки і Лукаша у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки;

створити власне бачення поетичного світу високої духовності і краси; порівняти світ природи і світ людини у творі;

шляхом компаративного аналізу охарактеризувати глибину почуття кохання Мавки і Лукаша у драмі-феєрії «Лісова пісня» та Лесі Українки і

Сергія Мержинського у поезії «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами»;

дослідити роль художніх тропів, особливості кольорової характеристики та музичного оформлення у творенні образу Мавки та Лукаша;

формувати вміння «бачити» красу в образі лісової дівчини і меркантильний світ душі Лукаша;

розкрити особливості взаємодії гармонії ідеалу з життєвою правдою; створити модель життя Мавки та модель життя Лукаша, визначити спільне і відмінне між ними;

розвивати самостійність логічного й образного мислення, пам’ять, культуру зв’язного мовлення, комунікативні здібності;

виховувати чутливу увагу до краси – краси природи і людської особистості, краси почуттів, любов до природи, бажання читати художні твори.

Цілі уроку

Учні повинні знати:

зміст драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки;
зміст поезії «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами» Лесі Українки.

Учні повинні вміти:

характеризувати художні образи твору;
добирати цитати до образів;
висловлювати власне ставлення до прочитаного, робити висновки;
досліджувати роль художніх тропів, особливості кольорової характеристики та музичного оформлення у творення образу;
створювати модель життя героя.

Тип уроку: асоціативний урок-враження з елементами дослідження

Обладнання: портрет Лесі Українки, портрет Сергія Мержинського, ілюстрації до драми-феєрії «Лісова пісня», літературний творчий диктант-асоціація, картки характеристики літературного персонажа, схеми, вислови, драма-феєрія «Лісова пісня», поезія «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами», фрагменти кінофільму «Лісова пісня», слайди

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Рефлексійний етап уроку.

Початкова рефлексія

- що я хочу розкрити?

- що я хочу створити?

- що я хочу дослідити?

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотиваційний етап уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Леся Українка

«Лісова пісня» - це гімн єднанню людини й природи, щира лірично-трагедійна драма-пісня про велич духовного, про порив людини до щастя, про складні, болісні шляхи до нього, до реалізації високої мрії.

У листі до матері Олени Пчілки Леся Українка зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки. «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними». Нагадувала матері про почуті розповіді про мавок, про те, що «в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Немічним вона мені мріла…».

«Лісова пісня» не поступається таким світовим шедеврам як «Синій Птах» Моріса Метерлінка та «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова.

М. Зеров писав: «Стара романтична нота прославлення материнського лона природи відсувається в рядках «Лісової пісні», а дядько Лев з його словами «Що лісове, то не погане, сестро, усякі скарби з лісу йдуть…» безперечно відповідає романтичному світобаченню. Природа та її життя прекрасні, але людина стала окремо, пішла своїм шляхом, створила свої закони і свій світ – нудний, убогий, безкрилий…».

2. Інсценізація «Вона жива і буде вічно жити»

Леся. Чи до мети я певної дійду,

Чи без пори скінчу свій шлях тернистий?

Бажаю так скінчити я свій шлях,

Як починала: з співом на устах!

Мавка. Хіба ж це тихий спів? Це ж грім, це блискавиця! Ти сказала, і тебе почули, і про мене всі заговорили.

Леся. Мавко, це ти?

Мавка. Я! Я, матінко моя! Ти дала мені життя. До тебе всі німі й глухі блукали в лісі, заклопотані справами. А ти побачила й почула мою душу. Мене в безсмертя повела.

Леся. Тебе у серці я виношувала довго. А потім… яскравий спалах почуттів.

Мавка. Які ти передала мені й Лукашеві. О, як ми кохали!

Леся. Я хотіла передати чисте, незаплямоване буденністю, кохання.

Мавка. Проте буденність не залишилась осторонь, вона втрутилася в наше життя, в наше щастя, у наше кохання. Вона забрала у мене Лукаша. Ні, ні вона не забрала. Вона пронесла наші болі і страждання через роки. Я жива, я безсмертна.

Леся. Все злучиться в цілісність, природа й люди,

Що є, що минуло, що сталось, що буде.

І рідне, й чуже поєднається щільно…

2. Проблемні питання:

- висока духовність і краса в образі Мавки;

- прихована сутність людських взаємин в образі Лукаша;

- власне бачення поетичного світу високої духовності і краси;

- модель життя Мавки та модель життя Лукаша, спільне і відмінне між ними.

3. Створення морально-естетичного ґрона уроку:

краса природи краса людської особистості краса почуттів

духовність, краса

гармонія ідеалу з життєвою правдою змістовне життя,

гармонійне, як природа

утвердження краси вільнолюбного незнищенного духу, кохання і мрії

4. Епіграфи до уроку:

1) Прекрасне є життя. Життя таке, яким воно уявляється

нам за нашими поняттями про нього.

М. Г. Чернишевський

2) Моральність – це духовна сутність людини.

Л. М. Толстой

- Пояснення змісту епіграфів.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. Характеристика образів Мавки та Лукаша.

(Кадри із фільму «Лісова пісня». В головній ролі Р. Недашківська,

В. Сидорчук, постановка В. Івченка, 1961 рік)

1. Актуалізація суб’єктного досвіду учнів. Творчий диктант-асоціація

Завдання: вивести формулу гармонії природи, людської душі.

1) З чим асоціюється образ «Того, що греблі рве»?

(«воля молода»)

2) Відгуки Русалки про людей…

(«солом’яний дух», «дух ненавидний», «натрутні»)

3) Людські стежки в уяві Лісовика…

(«не ходить воля», «там жура тягар свій носить», «пропала воля»)

4) В уявленні Мавки сік берези…

(«се кров її»)

5) Мавчині очі в уяві Лукаша…

(«тепер зелені», «як небо сині», «вже сиві», «здається, чорні», «може, карі»)

6) Які сни сняться Мавці?

(«все білі сни: на сріблі сяли ясні самоцвіти, стелилися незнані трави, квіти, блискучі, білі… Тихі, ніжні зорі спадали з неба…»)

7) Враження Мавки від гри Лукашевої сопілки…

(«Як солодко грає, як глибоко грає, розтинає білі груди, серденько виймає»)

8) Плач Мавки…

(«то роса вечірня», «встає на озері туман»)

9) Враження Мавки від поцілунку Лукаша…

(«Ох! Зірка в серце впала»)

10. Які квіти зацвіли на Мавчиному личку від поцілунку Перелесника?

(«цнотливії, незапашні, осінні»)

11) Мавка про голос і очі Лукаша…

(«голос чистий, як струмок, а очі - непрозорі»)

12) Мавка про «мову» Лукашевого серця…

(«невиразно воно говорить, як весняна нічка»)

13) «Цвіт душі» Лукаша, з якого народилося високе почуття кохання…

(«той цвіт від папороті чарівніший – він скарби творить»)

14) Враження Мавки про життя і душу Лукаша…

(«о тільки – смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»)

15) Русалка про Мавчине кохання…

(«солом’яного духу дитина квола. Хилиться од вітру, під ноги стелеться. Зостріне іскру – згорить не борючись»)

16) Лісовик про зраду Мавки…

(«Саму себе. Покинула високе верховіття і низько на дрібні стежки спустилась»)

17) З чим порівнює Мавка свій жаль за дядьком Левом?

(«мій жаль спадає, наче мертвий лист»)

18) Уявлення Мавки про волю…

(«Вільна я вільна… Сунеться хмарка по небу повільна… йде безпричальна, сумна, безпривітна… Де ж блискавиця блакитна?»)

19) Уявлення Перелесника про щастя…

(«Щастя – то зрада, будь тому рада, - тим воно й гарне, що вільно летить!»)

20) Як асоціюється в образі Мавки невмирущість духовного, вічність краси?

(«Я обізвуся до них шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх»)

Вивести формулу гармонії природи, людської душі:

Формула гармонії природи: воля молода – мінливість природи – ясні самоцвіти – роса вечірня – високе верховіття – хмарка повільна – шелест тихий вербової гілки

Формула людської душі: солом’яний дух – пропала воля – серденько виймає – голос чистий, очі непрозорі – невиразно говорить – цвіт від папороті чарівніший – не можеш своїм життям до себе дорівнятись – солом’яного духу дитина квола – дрібні стежки – мертвий лист – щастя – то зрада.

2. Дослідження-враження образів Мавки, Лукаша, природи відповідно до пір року (навесні, влітку, восени, взимку). Робота в групах. (Звучить музика)

Завдання: дослідити особливості творення образу Мавки, Лукаша зміни у природі, зробити висновки.

І група дослідників

Мета роботи: дослідити особливості творення образу Мавки, Лукаша навесні, влітку, зміни у природі, скласти план-враження порівняльної характеристики образу Мавки, Лукаша, природи.

(Мавка в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами (весна).

Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки і полиняний фартух з димки, волосся гладко зачесане у дві коси і заложене навколо голови (літо).

Лукаш – дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах щось дитяче… (весна).

Природа – узлісся наче повите ніжним зеленим серпанком, де-не-де й верховіття дерев поволочене зеленою барвою. Розвивається все в лісі: спочатку на вербі, на вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала… (весна).

Пізнє літо. На темнім матовім листі в гаю де-не-де видніє осіння прозолоть. Озеро змаліло, берегова габа поширшала, очерети сухо шелестять скупим листом. Починає накрапати дрібний дощик, густою сіткою заволікає галяву, хату й гай…)

ІІ група дослідників

Мета роботи: дослідити особливості творення образу Мавки, Лукаша восени, взимку, зміни у природі, скласти план-враження порівняльної характеристики образу Мавки, Лукаша, природи.

(Мавка в чорній одежі, в сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок (осінь).

Висока жіноча постать у білій доцільній сорочці і в білій, зав’язаній по-старосвітському, намітці. Вона йде хитаючись, наче од вітру валиться… (зима).

З лісу виходить Лукаш, худий, з довгим волоссям, без свити, без шапки (зима).

Природа - хмарна, вітряна осіння ніч. Останній жовтий відблиск місяця гасне в хаосі голого верховіття. Стогнуть пугачі, регочуть сови, уїдливо хававкають пущики… Починається хворе світання пізньої осені. Безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссі снується розтріпаний морок… )

3. Враження-асоціація характеристики образів Мавки і Лукаша.

Мета роботи: скласти асоціативний ряд вражень

Мавка у часі і просторі Лукаш у часі і просторі

мені здається, що жила - навесні з’являється в лісі;

я завжди; - зустріч з Мавкою;

мінливість очей; - вже час до лісу;
цілу зиму спала; - він уперше тута;
я не можу вмерти; - день скінчився;
ні, я жива, я буду вічно жити; - літувати будеш тута;
ти душу мені дав; - уже пролинув;
і я прокинулась - раптом все покривається вовчим

виттям

Проблемні питання:

чи владний час і простір над Мавкою?
чи владний час і простір над Лукашем?

Асоціативний ряд вражень:

зародження кохання – розкривається висока поетичність душ Мавки і Лукаша – наростання переживань Мавки – посилення страждань – втрата Лукашем щирості, привітності – визрівання зради – край стражданням Мавки – перетворення Лукаша на вовкулаку - перетворення Маки на вербу – спокутування Лукашем вини – Мавчина душа жива - смерть Лукаша.

4. Блок творчості.

Проблемні питання:

гармонія ідеалу з життєвою правдою;

- змістовне життя, гармонійне, як природа.

- Складання твору-враження.

1) Краса Мавки. У чому вона?

2) Висока духовність Мавки. Яка вона?

3) Висока духовність і краса природи.

- Складання графічної моделі життя Мавки.

Мавка

(вічно жива, висока духовність, краса почуттів, саможертовність, почуття кохання вічне, наявність душі, яка ніколи не вмирає, зраджує саму себе = змістовне життя, гармонійне, як природа)

- Складання графічної моделі життя Лукаша.

Лукаш

(швидкоплинність життя, високо-приземлений світ духовності, втрата щирості, зраджує самого себе, зраджує Мавку, почуття кохання короткочасне, сутність людських взаємин, смерть = гармонія ідеалу з життєвою правдою)

Завдання-творча скарбничка.

На основі творчих робіт та графічних моделей створити схему джерела кохання Мавки і Лукаша.

Джерело кохання Мавки і Лукаша

таїнство природи таїнство життя таїнство людської душі

5. Дискусія-враження.

- Мавка-Доля – це Лукашева і Мавчина доля?! Як ви вважаєте?Доведіть свою думку. Прочитайте монолог Долі. Мотив якого жанру усної народної творчості він нагадує?

Я – загублена Доля.

Завела мене в дебрі

Нерозумна сваволя.

А тепер я блукаю,

Наче морок по гаю,

Низько припадаю, стежечки шукаю

До минулого раю.

Ой уже тая стежка

Білим снігом припала…

У світовій літературі відомі приклади глибокого почуття кохання, незрівнянного і неповторного, трагедійного за своєю суттю. Це Майстер і Маргарита, Анна Кареніна і граф Вронський, Тетяна Ларіна і Євгеній Онєгін, Олександр Пушкін і Наталя Гончарова, Марічка та Іван, Роксолана і Сулейман Пишний, Леся Українка і Сергій Мержинський…

ІV. Компаративний аналіз особливостей почуття кохання Мавки і Лукаша та Лесі Українки і Сергія Мержинського.

1. Візитка про зустріч Лесі українки із Сергієм Мержинським.

Перше кохання, яке боязко ступило на тінисту терасу в невеличкому містечку Чукурларі, що біля Ялти, де Леся Лікувалася, заглянуло в очі, усміхнулося щиро і навіки поселилося в серці. Сергій Мержинський… Різні версії цього кохання представлені у вітчизняних розвідках. Одна з них. Їм було добре вдвох. Вони часто слухали, як шепотіли кипариси, бився об скелі шалений прибій, витали чайки над водою. Сергій Мержинський нестямно був закоханий у Лесині очі, в яких стояла лісова прохолода, надвечірня зажура і тепло призахідного сонця.

2. Літературна довідка про Сергія Мержинського. Виступ учня

Л. Українка і С. Мержинський Л. Українка і С. Мержинський

на відпочинку

Січень 1901 року. Мінськ. Тьмяно освітлена невеличка бідна кімната в будинку пані Нарейко, на розі Михайлівської та Широкої вулиці. В ліжку — молодий 30-річний чоловік із красивими чорними очима і з виснаженим невиліковною хворобою — туберкульозом — обличчям; на грудях — хрест. Біля ліжка – Євангеліє; переконаний соціал-демократ, він, відчуваючи невблаганне наближення смерті, в останні місяці життя став християнином. Сергієві Мержинському (так звали хворого) жити залишалося менше двох місяців... У ліжка — молода жінка. Змучена безсонними ночами, абсолютно забуваючи про себе, про своє помітно вже підірване здоров’я (теж туберкульоз, але кісток; оце страдницьке доглядання за хворим коханим призведе до різкого загострення цієї хвороби, яка через 12 років обірве і її життя), вона, все ж таки, відчуває: внутрішні сили не слабшають, а, навпаки, міцніють. Прекрасні очі палають колосальної сили духовним вогнем, який ніколи не зустрінеш у пересічної людини, вогнем, джерело якого — вміння співчувати, осягати чужий біль як власний і, водночас — незламна воля. Це Леся українка.

Сергій Мержинський — досить відомий діяч соціал-демократичного руху; зокрема, на нього було покладено здійснення зв’язків між підпільниками Мінська та Києва. Ґрунтуючись на цьому факті, літературознавці, висвітлюючи взаємини Мержинського і Лесі, якось стримано і лаконічно, акцентували увагу на тому, що це був майже винятково бойовий союз товаришів.

Мержинський, безумовно, не був видатною людиною. Але ж мав абсолютну рацію Михайло Пришвін, коли писав: «Чи часто бачимо, що чоловік — такий собі, а жінка — пречудова. Це можливо, означає, що ми не помічаємо прихованих достоїнств цього чоловіка, які оцінила ця жінка». На жаль, нам найкраще відомий саме останній, трагічний акорд їх кохання. Знаємо, що познайомились вони весною 1897 року в Криму, потім не раз зустрічались у Києві, Зеленому Гаї (родинне гніздо Косачів), листувались. У грудні 1900 року Леся, яка ще весною двічі навідувала свого друга в Мінську, дізнається, що жити йому залишилося лічені тижні. До того ж Мержинський цілком самотній... І вона, чудово знаючи, що таке біль і страждання, не вагалась ані секунди: негайно бути з ним. Невже міг зупинити Ларису Петрівну характер Мержинського, що став під впливом хвороби досить важким? А побутові труднощі? Всі залишили його — з тим більшою самовіддачею буде доглядати його вона! Багато, що просто вражає, коли дізнаєшся про останні місяці цього кохання. Вона, знаючи, що Сергій дотепер кохає іншу жінку, біля ліжка хворого пише від його імені листи до «суперниці». Знаходить в собі сили сказати в листі до матері: «Не буду, звичайно, говорити тобі, що начебто мені тепер легко жити, це неправдою було б, та лише нагадаю тобі, що я дуже стійка, отже ж, ти можеш бути впевнена, що мені ніяка небезпека не загрожує. Часом навіть злість на себе відчуваю, що занадто вже стійка».

Сергій Мержинський останні два тижні життя вже ні з ким не розмовляв. 3 березня 1901 року він помер на руках у Лесі. Ця феноменальна жінка не тільки не зламалася – вона переплавила своє безмежне Горе у вогні творчої фантазії, яка допомогла їй створити в майбутньому головні свої шедеври — попри страшну хворобу. Геніальна велич духу дала їй право написати: «Я в серці маю те, що не вмирає...».

3. Робота над змістом поезії в прозі «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами» Лесі Українки.

1. Виразне читання ученицею поезії.

«Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…»

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись… А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, – вона тремтить, як струна, – все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, – ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни…

Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів’ялі троянди?

Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?

Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О, візьми мене з собою, і нехай над нами в’януть білі троянди!

Візьми мене з собою.

Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в’януть, в’януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже…

Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!

І нехай в’януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.

2. Дослідити художні тропи та кольорову гаму змалювання почуттів Мавки і Лукаша в останньому монолозі Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» та Лесі Українки і Сергія Мержинського в поезії «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами». Робота в групах.

І група «Літературознавці»

Мета роботи: дослідити художні тропи змалювання почуттів Мавки і Лукаша в останньому монолозі Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» та Лесі Українки і Сергія Мержинського в поезії «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами». Зробити висновок-узагальнення за порівняльною каткою-враженням.

ІІ група «Художники»

Мета роботи: дослідити кольорову гаму змалювання почуттів Мавки і Лукаша в останньому монолозі Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» та Лесі Українки і Сергія Мержинського в поезії «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами». Зробити висновок-узагальнення за порівняльною каткою-враженням.

Порівняльна картка-враження

1. Почуття героїв – звукова гама.

2. Кольори смутку і краси почуттів.

3. Звернення до коханої людини.

4. Рослини у творі, їх символіка.

5. «Енергія» почуттів. У чому вона.

6. Символ високої мрії у творі.

V. Підсумок уроку.

«Пісня Лесина ішла від серця, брала силу в огня, що палив її душу і спалював сильніше від сухот і спалив у жертовній любові…, а над жертовником запалав вогонь її пісень. Вогонь від Прометея…»

Я. Гоян

Кінцева рефлексія

- що мною розкрито?

- що мною створено?

- що мною досліджено?

VІ. Домашнє завдання.

1. Створити словесний ескіз пам’ятника Лесі Українці і Мавці (Високий рівень)

2. Скласти фанфіки «Якби Лукаш не зрадив…» (Достатній рівень)

3. Скласти опис Мавки з фрагментів кінофільму «Лісова пісня» (Середній рівень)

Етапи аналізу художнього образу

miybloh — Wed, 24 Dec 2014 14:49:58 GMT

Етапи аналізу художнього образу

І. Визначення місця образу в художньому творі, його ідейне навантаження.

ІІ. Авторська характеристика:

1) пояснення художнього образу крізь призму бачення автора, суспільно-політичні, історичні характеристики створення характеру персонажа;

2) динаміка художнього образу у творі: знайомство з персонажем → «розвиток» образу у «розвитку» сюжету → «кульмінація» образу → висновки автора (цитатний план, тези).

ІІІ. Власна характеристика образу:

1) власне бачення образу, дискусія з автором;

2) кольорова характеристика образу;

3) складання власного портрета персонажа (опис зовнішності, особливості мови, поведінка, характер тощо);

4) складання плану характеристики образу.

ІV. Творче представлення художнього образу (складання творів-роздумів, фанфіків, діалогів

з персонажем, з автором тощо)

Фанфіки

За драмою-феєрією «Лісова пісня»

Лесі Українки

1) Лукаш і Мавка: якби не зрада…

2) Мавка – самотність

3) Лукаш – лід у душі, чи розтане…

4) Чи втратить гармонію природа через людські вчинки?

5) Людська стежка – «пропала воля»…

За повістю «Тіні забутих предків»

М. М. Коцюбинського

1) Якщо Іван – уродженець Поділля…

2) Якби Палагна була творчою особистістю

3) Діалог Марічки-нявки і Палагни

За новелою «Я (Романтика)»

Миколи Хвильового

1) Симфонія душі Я

2) Злочин і кара у душі Я

3) Монолог Долі Матері

За новелою «Intermezzo»

М. М. Коцюбинського

1) Людське щастя в новелі

2) Жайворонкова пісня

3) Мелодія нив у червні

4) Смуток Моєї утоми

5) Діалог трьох білих вівчарок

Технологія особистих вражень

Мета: розвиток творчих здібностей, критичного мислення учнів; формування власної позиції дітей щодо особливостей змалювання художнього образу у творі.

Основні завдання технології

1) поглиблювати рівень знань учнями змісту художнього твору;

2) розвивати критичне мислення учнів;

3) вчити аналізувати художні образи на основі особистих вражень;

4) створювати власну модель художнього образу на основі прочитаного тексту.

Етапи реалізації технології особистих вражень аналізу художнього образу

І. Оцінні враження.

Оцінити особливості формування:

1) характеру персонажа;

2) поведінки героя;

3) мови літературного персонажа;

4) стосунків головного героя з іншими персонажами.

ІІ. Моделюючі враження.

Скласти:

1) діаграму життя (характеру, поведінки) героя;

2) графік долі персонажа;

3) коло міркувань (думок) героя;

4) кольорова мозаїка життєвого шляху героя тощо

ІІІ. Творчі враження.

Скласти твір-враження за наступною схемою:

1) Вступ. Аналіз ідейного навантаження літературного персонажа

у творі.

2) Аргументи-враження.

3) Основна частина. Розгортання думки (розкриття особистих міркувань-вражень, підтверджених цитатним матеріалом з твору).

4) Висновок (висновки-враження, підтверджені висловлюваннями автора чи літературних критиків).

Схеми роботи з цитатами

Цитати характеристики образу-персонажа в епічному

(ліро-епічному, драматичному) творі

1. Портрет героя.

2. Мова персонажа.

3. «Стосунки» з іншими героями.

4. Характер персонажа.

5. Поведінка героя у найскладніших ситуаціях.

6. Ставлення автора до героя.

Цитати характеристики образів-символів

1. Авторські описи образів-символів.

2. Вплив символів на формування життєвого шляху героїв.

3. Ідейне навантаження образів-символів.

4. Художні тропи, якими автор характеризує образи-символи.

Цитати характеристики ліричного героя

1. Світ очима ліричного героя.

2. Оцінні слова і вирази (кольори, настрій, символи тощо).

3. Художні тропи, якими автор характеризує ліричного героя.

"Вічна загадка любові" Жіночі образи новели "Три зозулі з поклоном" Г. М. Тютюнника

miybloh — Fri, 19 Dec 2014 12:16:42 GMT

Тема: «Вічна загадка любові». Жіночі образи новели «Три зозулі з поклоном» Г. М. Тютюнника

Культурологічна тема: «…Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові»

Г. Тютюнник

Мета: методом авторської технології особистих вражень охарактеризувати жіночі образи новели «Три зозулі з поклоном» Г. М. Тютюнника;

дати поняття про художню деталь та її інтерпретацію у творі Г. Тютюнника;

формувати вміння учнів досліджувати, робити висновки, порівнювати, узагальнювати, визначати художню деталь у творі;

розвивати творче мислення, пам′ять, зв′язне мовлення, уяву, вміння аналізувати художні образи на основі особистих вражень;

виховувати повагу до людей з доброю душею, чуйним серцем, творчості письменника, толерантність, гідність

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, презентація, творчі картки, опорний блог «Технологія особистих вражень», ілюстрації

Тип уроку: особистісно орієнтований урок особистих вражень з елементами дослідження

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Епіграфи до уроку:

1) Істинне те, що прекрасне…

О. П. Довженко

2) Горе закохалося в нашу жінку.

О. П. Довженко

1) Робота над змістом епіграфів:

- як ви розумієте вислови О. Довженка? Як співвідноситься їх зміст зі змістом новели Г. Тютюнника?

ІІІ. Презентація теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

1. Моральне гроно уроку: «Справжнє кохання - …цвіте вічно в глибині серця і звідти все життя світить і гріє…» В. М. Думанський

1. Візитна картка новели «Три зозулі з поклоном» (докази учнів).

- «І що я в Господа за людина!!! Ні в чому немає мені ані міри, ані втіхи – ні в любові, ні в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному. Неприкаянний я. Все б вирвати з душі й оновитися, усе б спочатку почати, та несила» (Г. Тютюнник).

- У світобаченні Г. Тютюнника домінував почуттєвий максималізм. Душа не отримувала у відповідь того, чого прагла, не могла вмістити всього, що мала. Його новела «Три зозулі з поклоном» стала наслідком самовираження, звільнення від тяжкої ноші – відчуття власної відчуженості, самотності. За своїми героями Г. Тютюнник мовби ховав себе, своє страждання. У цьому визначальна особливість твору.

- Ще молодим письменник дійшов висновку: «Життя у творчій свідомості письменника начебто роздвоюється: одна площина – існуюче, друга – бажане. Це єдине джерело творчої енергії». Дійсність і мрія одночасно співіснували в ньому; перша змушувала думати, страждати, друга постійно вабила, кликала за собою. Його новела «Три зозулі з поклоном» втілила «ego» письменника – мрію про душевну рівновагу, недосяжну в цьому світі гармонію: «Жити в добрій приязні з небом і землею».

- Новела «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника – це біль, страждання за людину. «Іноді я відчуваю людину як рана - сіль», - писав він у щоденнику.

Г. Тютюнник оновив традицію реалізму в українській літературі радянської доби. Його новела «Три зозулі з поклоном» національна змістом, героями, стилістикою, сягнула вселюдських вимірів. Адже у творі інтерпретується віддзеркалення внутрішнього світу автора: ГАРМОНІЯ – ЗЛАГОДА – ДОБРОТА – УСЕПРОЩЕННЯ та автобіографічний факт (У своєму щоденнику новеліст писав: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли в нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за мого батька і маму. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і

безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки… Ти подивись, яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами… Мабуть, одна вона в цілому світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла»).

2. Літературний контекст учителя.

- Поштовхом до написання твору стала, здавалось, незначна подія.

Факт

Було то влітку 1976 року. До Будинку творчості в Ірпені завітав сліпий бандурист. Із-поміж його пісень уразила «Летіла зозуля через мою хату…». У ній ішлося не так про нещасливе кохання, як про вічне страждання людини. Григір ураз підхопився і побіг до себе в кімнату. Про це розповідають очевидці. (Звучить пісня «Летіла зозуля через мою хату…» у виконанні Ніни Матвієнко).

Летіла зозуля

Через мою хату

Сіла на калині, |

Та й стала кувати | (2)

"Ой, чого ж, зозуле,

Ой, чого ж ти куєш,

Хіба ж ти, зозуле, |

Добро мене чуєш?", | (2)

"Як би не чувала,

То би б я й не кувала,

Про тебе, дівчино, |

Всю правду сказала." | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,

Що ж я наробила,

Козак має жінку, |

А я й плюбила. | (2)

Козак має жінку,

Ще й діточок двоє,

Ще й діточок двоє, |

Чорняві обоє." | (2)

"А я й тих діточок

В найми понаймаю,

З тобой, Марусино, |

В саду й погуляю." | (2)

Гуляв козаченько

Неділю й дві ночі,

Прийшов козаченько |

До дівчини в гості. | (2)

"Ой, Боже ж мой, Боже,

Який я й удався,

На чужій сторонці, |

За жінку признався. | (2)

Не так вже й за жінку,

Як за дві дитини,

Розкололось серце |

на дві половини." | (2)

У пошуках істини:

розкрити значення назви новели «Три зозулі

з поклоном»;

дослідити і дати відповіді на запитання:

1) чи життєві обставини сильніші від людини?

2) чи смерть перемогла любов?

ІV. Екскурс у зміст новели «Три зозулі з поклоном»

Г. Тютюнника.

1. Літературне турне «Аналіз змісту новели «Три зозулі з поклоном»

Г. Тютюнника»:

- Що головніше в новелі – зображення подій чи вираження почуттів? Довести цитатами з твору.

- Чи традиційно вирішується в цьому творі ідея: возвеличення найпрекраснішого людського почуття – кохання, у якому кожен залишається чесним перед самим собою, у якому немає й тіні заздрощів і суперництва? Довести цитатами з твору.

- Кого з героїв і чому особливо виділяє автор у новелі? Довести цитатами з твору.

- Крім того, Г. Тютюнник був справжнім «майстром художньої деталі».

Теоретична консультація: художня деталь – це різновид художнього образу, яскрава, промовиста подробиця, яка у творі виконує важливу роль: за її допомогою автор наголошує на чомусь, підсилює його ідейне спрямування, порушує якусь проблему: «жовті кучері з-під чорної хустки», «сльози в очах».

- Яка роль художньої деталі у новелі? Довести цитатами з твору.

- Які образи-символи наявні у творі? Прослідкувати значення цих образів у творі.

Літературний слайд-інтерпретація.

1)В уявленні українців зозуля – багатозначний символ. Вона уособлює сум, тугу за минулим життям, за красою, страждання, перетворення жінки на птаху, віщунку життя, пробудження природи. Це загалом добрий вісник, птах, близький до людської душі. Людина перед смертю просить її переслати вісточку про себе. Може уособлювати нещасливу в коханні чи подружжі дівчину чи жінку. Найбільше легенд про походження зозулі шляхом перетворення з людини (звичайно, жінки). Зозулею стає жінка, яка втратила чоловіка, сина, брата, коханого. Отже, зозуля у новелі – символ смутку, тужливої звістки, туги за життям, минулим.

2) Символіка сосни у новелі багатогранна:

- сосна, посаджена Михайлом (татова сосна), - це символ сліду на рідній землі; живий пам′ятник Михайлові по його смерті;

- як вічнозелене дерево символізує нетлінність пам′яті;

- символ загоєння душевних ран.

3) Символіка числа три у новелі – Михайло передає Марфі «три зозулі з поклоном» - це значить, що він бажає їй щастя, заспокоєння, душевної рівноваги (тобто відпусти, залиши, покинь). Відповідь на проблемне питання.

- Яка композиція новели крізь призму заміщення часових площин як художньому засобі?

V. Робота з авторським літературним блогом «Технологія особистих вражень». Характеристика жіночих образів новели. Робота в групах, парах-враженнях та складання і представлення індивідуальних творчих проектів-роздумів-вражень.

Літературне гроно:

Софія – (з давньогрецької мови) мудра, мучениця

Марфа – (з давньоарамейської мови) володарка, наставниця

Технологія особистих вражень

Основні завдання технології

1) поглиблювати рівень знань учнями змісту художнього твору;

2) розвивати критичне мислення учнів;

3) вчити аналізувати художні образи на основі особистих вражень;

4) створювати власну модель художнього образу на основі прочитаного тексту.

Етапи реалізації технології особистих вражень аналізу художнього образу

І. Оцінні враження.

Оцінити особливості формування:

1) характеру персонажа;

2) поведінки героя;

3) мови літературного персонажа;

4) стосунків головного героя з іншими персонажами.

ІІ. Моделюючі враження.

Скласти і пояснити:

1) діаграму життя (характеру, поведінки) героя;

2) графік долі персонажа;

3) коло міркувань героя;

4) кольорову мозаїку життєвого шляху героїв тощо

ІІІ. Творчі враження.

Скласти прект-роздум-враження за наступною схемою:

1) Вступ. Аналіз ідейного навантаження літературного персонажа

у творі.

2) Аргументи-враження.

4) Висновок (висновки-враження, підтверджені висловлюваннями автора чи літературних критиків).

Завдання групі психологів

Оцінити особливості формування:

1) характеру (стосунків між собою) Софії, Марфи;

2) мови Софії і Марфи.

Завдання групі критиків

Скласти і пояснити:

1) графік долі (кольорова мозаїка життєвого шляху) Софії і Марфи;

2) коло думок героїнь.

Складання і представлення індивідуальних творчих проектів-роздумів-вражень. Робота експертів-дослідників

1) Скласти прект-роздум-враження за наступною схемою:

1) Вступ. Аналіз ідейного навантаження літературного персонажа

у творі.

2) Аргументи-враження.

4) Висновок (висновки-враження, підтверджені висловлюваннями автора чи літературних критиків).

1) Як чули одне одного – Марфа і Михайло?

2) Чому не одружилися Марфа і Михайло, отак один одного чуючи?

2) Робота в парах-враженнях.

Завдання: скласти словесний портрет-враження образу Софії, використовуючи художню деталь

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання знань учнів.

Відповіді на проблемні питання рубрики «У пошуках істини»:

1) чи життєві обставини сильніші від людини?

2) чи смерть перемогла любов?

Постскриптум: новела звучить як притча: любов – почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моральних устоїв і принципів. Вона дається вищою силою, тому залишається поза осудом чи запереченням. Її можна тільки приймати чи ні. Але в будь-якій інтерпретації вона має право на існування. У новелі «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнник спробував розгадати «вічну загадку любові»; як писав І. Дзюба, «незбагненність призначення однієї людини іншій».

- «… Мало – бачити. Мало – розуміти. Треба любить. Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові» (Г. Тютюнник).

VІІ. Домашнє завдання.

Для критиків: подивитися художній фільм за твором Г. Тютюнника «Три плачі над Степаном». Створити презентацію власних роздумів на основі побаченого.
Для режисерів: створити режисерську роботу-проект «Художній фільм за новелою «Три зозулі з поклоном» Г. Тютюнника».